Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа №733/2739/13-а
№ 2-а/733/58/14
Постанова
Іменем України
"07" жовтня 2014 р. м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Овчарика В.М.
за участю секретаря Мошенець Л.М.
та позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора взводу № 5 роти ДПС з ОСП у Київській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 17 листопада 2013 року, винесену старшим інспектором взводу № 5 роти ДПС з ОСП ОСОБА_2, згідно якої позивача притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП з накладенням адмінстягнення у розмірі 255 грн штрафу.
В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 08.10.2013 року приблизно о 12-00 год неподалік від м. Переяслав-Хмельницький, керуючи своїм автомобілем, був зупинений працівником ДАІ ОСОБА_2, який склав на нього протокол за перевищення швидкості руху на 30 км/год та виніс постанову про накладення адмінстягнення, з чим він згоден, оскільки швидкості руху не перевищував, доказів чого відповідачем не надано. Крім того не зазначено, чи є прилад “Трукам” автоматичним засобом відеофіксації і чи сертифікований він в Україні. Також при складанні протоколу йому не було роз»яснено його прав та обов»язків, як того вимагає ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також відповідно до норм КУпАП він не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав пояснивши, що події відбувалися 08 жовтня 2013 року, а не 17 листопада 2013 року, що підтверджується протоколом про адмінправопорушення. Так як він рухався у потоці машин, а тому не зрозуміло, чи перевищував саме він швидкість руху у зоні знаку «обмеження швидкості», доказів чому відповідачем надано не було. Вважає також, що справа розглянута за його відсутності у порушення норм КУпАП.
Відповідач у судове засідання не з'явився та не надав ніяких пояснень причини своєї неявки, а тому суд визнав можливим розглянути справу без його участі.
Заслухавши позивача та дослідивши усі докази по справі суд приходить до слідуючого висновку.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
У судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу від 08.10.2013 року об 11-44 год на 44 км а/д Бориспіль-Дніпропетровськ ОСОБА_1 керуючи автомобілем “Тойота Авенсіс”, д.н.з. НОМЕР_1, у зоні дії знаку 3.29 ПДР, перевищив швидкість руху на 30 км/год, чим порушив п. 12.10 ПДР (а.с. 41), за що інспектор ДАІ ОСОБА_2 17.11.2013 року виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адмінстягнення у розмірі 255 грн штрафу (а.с. 5).
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З матеріалів справи також вбачається, що дата вчинення адміністративного правопорушення, зазначена у постанові 17 листопада 2013 року, відрізняється від тієї дати, яка зазначена у протоколі 08 жовтня 2013 року.
Крім того справа про адміністративне правопорушення була розглянута в порушення вимог ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так як відповідачем не надані належні докази, які б давали підстави суду прийти до висновку, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, а саме, що в діях позивача наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, то за таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність прийнятого ним рішення не доведена, а заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 159-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора взводу № 5 роти ДПС з ОСП ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АА2 № 661255 від 17 листопада 2013 року, складену старшим інспектором взводу № 5 роти ДПС з ОСП у Київській області ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 255 гривень штрафу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М.Овчарик