Справа № 369/12422/15-к
Провадження № 1-кп/369/79/16
іменем України
17.02.2016 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Києво-Святошинського районного суду Київської області у м. Києві матеріали кримінального провадження, по обвинуваченню
ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Чернігів, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України
за участю учасників кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_4
- потерпілого ОСОБА_5
- обвинуваченого ОСОБА_3
про затвердження угоди про примирення, суд,-
07.08.2015 року близько 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі смт. Чабани - с. Лісники в напрямку с. Лісники, поблизу буд. 40 вул. М. Чирки с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю під час виконання маневру обгону попутного транспортного засобу виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався назустріч в напрямку центра смт. Чабани.
Внаслідок зіткнення водій автомобіля марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_5 згідно висновку експерта 290\Д отримав: закритий перелом медіальної кісточки та латерального відростку таранної кістки зліва зі зміщенням уламків. Закритий перелом шийки таранної кістки справа без зміщенням уламків; Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Переломи відносяться до ушкоджень середньої тяжкості оскільки для їх зрощення необхідно термін більше 21 дня.
В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 2.9. Водієві забороняється: «а» (керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин), 10.1. (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), 14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: «в» (смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані), 14.6. Обгін заборонено: «г» (у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5, 2.3. «б», 2.9 «а», 10.1, 14.2 «в», 14.6 «г» Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
16 лютого 2016 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, а також зобов'язався відшкодувати заподіяну потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. у строк до 31 травня 2016 року в такому порядку: березень 2016 року - 20 000 (двадцять тисяч) грн.; квітень 2016 року - 20 000 (двадцять тисяч) грн.; травень 2016 року - 30 000 (тридцять тисяч) грн. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про примирення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення.
Прокурор підтримав позицію обвинуваченого та потерпілого щодо затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_3 положення ст. 76 КК України, поклавши на нього наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Також судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.
Процесуальні витрати за кримінальним провадженням у розмірі 1 842 гривні 60 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 469, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 16 лютого 2016 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, строком на 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, зобов'язавши ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зобов'язати ОСОБА_3 відшкодувати потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень у строк до 31 травня 2016 року в такому порядку: березень 2016 року - 20 000 (двадцять тисяч) гривень; квітень 2016 року - 20 000 (двадцять тисяч) гривень; травень 2016 року - 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 842 гривні 60 копійок процесуальних витрат.
Речові докази:
- Автомобіль марки „ВАЗ 21099”, д/н НОМЕР_3 , переданий під розписку потерпілому ОСОБА_5 - залишити у власності ОСОБА_5 .
- Автомобіль марки „ВАЗ”, д/н НОМЕР_4 , переданий під розписку обвинуваченому ОСОБА_3 - залишити у власності ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим та прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1