ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.02.2016Справа № 910/2601/16
Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС"
про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» про зобов'язання повернути устаткування та стягнення грошових коштів. Судом встановлено, що вказана позовна заява від 17.02.16 № б/н підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є в наявності у відповідача дані документи.
СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вхідний номер 2601/16), який було складено та підписано датою 17.02.2016, про що зазначено на титульному аркуші позову.
Проте до вказаної позовної заяви позивачем додано в якості доказів направлення відповідачу вказаної позовної заяви з додатками опис вкладення у цінний лист з чеком № 6645, які датовані 03.02.2016.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що чек та опис вкладення від 03.02.2016, не є належними доказами направлення відповідачу копії поданої позивачем до суду позовної заяви від 17.02.2016, оскільки дата відправлення позовної заяви з описом вкладення передує даті створення позовної заяви, що подана позивачем до суду.
З огляду на вищенаведене, суду не надані належні докази на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1378,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1378,00 грн. та не більше 206700,00 грн., немайнового характеру - 1378,00 грн.
СПД-ФО ОСОБА_1 заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 230494 грн. 53 коп., разом з тим, до позовної заяви надано докази сплати судового збору на суму 3457 грн. 41 коп. (квитанції від 16.02.16 на суму 701,41 грн., від 02.02.16 на суму 1378,00 грн., від 02.02.16 на суму 1378,00 грн.).
Суд звертає увагу заявника, що при розрахунку судового збору, сума заявлених до стягнення позовних вимог округлюється в загальному порядку арифметичного округлення. За загальними правилами округлення якщо знак, який йде після останньої цифри округленої суми менший 5, то остання цифра зберігається в первісному значенні, а якщо знак який йде після останньої цифри округленої суми дорівнює або більший 5, то остання цифра збільшується на одну одиницю.
Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 3457 грн. 42 коп., тобто позивачем не доплачено 0 грн. 01 коп. судового збору. Таким чином, судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством України.
Зазначені обставини є підставою для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду згідно п. 4 ч. 1ст. 63 ГПК України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому суд взяв до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись п. 4, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
2. Звернути увагу заявника, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з даним позовом.
Суддя Пукшин Л.Г.