Рішення від 12.02.2016 по справі 910/33089/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2016Справа №910/33089/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія"

про стягнення 608 400, 00 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Табідзе К.О. - представник за довіреністю;

від відповідача:Пісна Д.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" про стягнення заборгованості за договором про поворотну фінансову допомогу № 1 від 23.11.2015 року в розмірі 608 400, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прострочено взяті на себе зобов'язання та грубо порушено умови договору про поворотну фінансову допомогу № 1 від 23.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 р. порушено провадження у справі № 910/33089/15, розгляд справи призначено на 12.02.2016 р.

10.02.2016 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представник позивача безпосередньо у судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 8 400, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому повідомляє про визнання позовних вимог щодо стягнення заборгованості.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп" (надавач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" (отримувач) було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 1, відповідно до умов якого надавач передає у власність отримувачу кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1. договору (надалі - поворотну фінансову допомогу), а отримувач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.

Поворотна фінансова допомога надається з метою господарської діяльності.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору, розмір поворотної фінансової допомоги становить 600 000, 00 грн. Проценти за цим договором не нараховуються і не сплачуються.

Поворотна фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на поточний банківський рахунок отримувача (п.3.1.).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається строком до 04.12.2015 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з повернення поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 9.1 Договору, останній набирає чинності з моменту перерахування грошових коштів (фінансової допомоги) позичальникові і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.03.2016 р.

Судом встановлено, що укладений сторонами Договір за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивач стверджує, що ТОВ "Євро-Трейдинг Груп" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, факт надання фінансової допомоги підтверджується наступними документами:

- Платіжне доручення № 1 від 24.11.2015 року, призначене на перерахування поворотної фінансової допомоги згідно договору № 1 від 23.11.2015 року;

- акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.11.2015 - 04.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" за договором про поворотну фінансову допомогу № 1 від 23.11.2015 року.

Натомість відповідач в передбачений договором строк до 04.12.2015 року грошові кошти в сумі 600 000, 00 грн. не повернув, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.

05.12.2015 року позивач надав ТОВ "Іллічівська зернова компанія" письмову вимог, в якій наполягав на виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором протягом 7 днів, однак відповіді на вимогу не надходило.

Відповідно до відзиву до позовної заяви від 12.02.2016 року та усних пояснень представника відповідача безпосередньо у судовому засіданні, Товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 600 000, 00 грн. визнано повністю.

Таким чином, оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язань належним чином доведений, документально обґрунтований та відповідачем не спростований, вимога ТОВ "Євро-Трейдинг Груп" про стягнення основного боргу у розмірі 600 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 400, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.4 Договору при порушенні отримувачем строку повернення поворотної фінансової допомоги, вказаного в п. 4.1. договору, він повинен сплатити надавачу пеню у розмірі 0,1 % від розміру поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення її повернення.

12.02.2016 року, безпосередньо у судовому засіданні представник позивача подав заяву, відповідно до якої ТОВ "Євро-Трейдинг Груп" відмовляється від позову в частині стягнення пені 8 400, 00 грн.

Пунктом 4.6. пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини 6 статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Іллічівська зернова компанія" пені у розмірі 8 400, 00 грн. на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 546, 548, 549, 610, 611, 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп" пені в розмірі 8 400, 00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/4; код ЄДРПОУ 38237789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейдинг Груп" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16, офіс 1/40; код ЄДРПОУ 39324600) суму основного боргу у розмірі 600 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 9 000, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.02.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко

Попередній документ
55931252
Наступний документ
55931254
Інформація про рішення:
№ рішення: 55931253
№ справи: 910/33089/15
Дата рішення: 12.02.2016
Дата публікації: 24.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію