Номер провадження: 11-сс/785/156/16
Номер справи місцевого суду: 509/529/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.02.2016 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6
та заявника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.02.2016 року,
встановив:
Слідчий Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , на підставі кримінального провадження №12015160380003433 від 31.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль «HAMMER H3» 2006 модельного року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та просив передати автомобіль на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_7 .
Своє клопотання слідчий мотивував тим, що зазначений автомобіль має значення речового доказу у кримінальному провадженні, як предмет посягання, тому підлягає арешту.
Слідчий суддя, погодившись з доводами клопотання слідчого, задовольнив його, а автомобіль помістив на арештмайданчик структурних підрозділів ГУНП в Одеській області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 зазначив, що з ухвалою слідчого судді не згоден, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, слідчий суддя не врахував, що він є власником автомобілю на який накладено арешт, а також потерпілим у кримінальному провадженні і не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, отже підстав для накладення арешту на його автомобіль не було.
Посилаючись на безпідставність арешту автомобілю та поміщення його на арештмайданчик, ОСОБА_7 вважає, що з нього не можуть бути стягнуті витрати за зберігання автомобілю на арештмайданчику.
За таких підстав ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого та прокурора повернути йому автомобіль «HAMMER H3», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечення прокурора, пояснення свідка ОСОБА_10 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Так, відповідно до змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, автомобіль, на який накладено арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з тим, достеменно відомо, що законним власником автомобілю «HAMMER H3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_7 , за заявою якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, тобто він є потерпілим.
Частиною першою статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Аналіз зазначеної норми кримінального процесуального закону показує, що у даному конкретному випадку не було законних підстав для накладення арешту на автомобіль «HAMMER H3» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), оскільки зазначена норма закону містить пряму заборону на арешт майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію автомобілю «HAMMER H3» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 є його законним власником з 27.06.2013 року.
Допитаний у судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_10 , хоча й заперечував проти цього факту, але пояснив, що зазначений автомобіль ніколи не був зареєстрований на його ім'я.
Доводи ОСОБА_7 , викладені у апеляційній скарзі є обґрунтованими, оскільки підтверджуються матеріалами справи та засновані на приписах КПК України.
Окрім того, згідно з приписами ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, яке підлягає арешту; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; 4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали.
Зі змісту ухвали слідчого судді видно, що вона не відповідає вимогам КПК України.
Так, відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає зазначеним критеріям, оскільки висновки слідчого судді суперечать фактичним обставинам справи, а мотивувальна частина ухвали не містить жодного посилання на норми кримінального процесуального закону, які регулюють правовідносини, пов'язані з накладенням арешту на майно.
Не відповідає також приписам ст. 173 КПК України рішення слідчого судді про поміщення автомобілю «HAMMER H3» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на арештмайданчик структурних підрозділів ГУНП в Одеській області, тому автомобіль підлягає поверненню законному власнику без оплати за його зберігання.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з приписами ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, у даному випадку є: невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задовленню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити, а ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.02.2016 року про накладення арешту на майно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою:
У задоволенні клопотання слідчого Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погодженим з прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №12015160380003433 від 31.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України про накладення арешту на автомобіль «HAMMER H3», 2006 модельного року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , - відмовити.
Автомобіль «HAMMER H3», 2006 модельного року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику - ОСОБА_7 без стягнення оплати за його зберігання на арештмайданчику структурних підрозділів ГУНП в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду Одеської області: ОСОБА_2
ОСОБА_4
ОСОБА_3