номер провадження справи 7/152/15
08.02.2016 Справа № 908/6311/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «ЕФЕКТ», с.Полтавка, Гуляйпільській район, Запорізька область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя
Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 24.12.2015р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1 від 15.06.2015р.
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про зобов'язання відповідача укласти з ТОВ «КП Ефект» додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р. наступного змісту: поновити (продовжити) строк дії договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р., який зареєстровано у державному реєстрі земель 29.12.2010р. за № 04102600285 та укладено між Гуляйпільською районною державною адміністрацією і ТОВ «КП Ефект» площею 93,7 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на тих самих умовах на новий строк.
Ухвалою суду від 30.12.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 08.02.2016р.
Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена в установленому законом порядку і в належний строк та на адреси сторін, зазначені в позовній заяві
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.. 33 ЗУ «Про оренду землі». Позивач вказує на те, що 09.02.2009 між Гуляйпільською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 (далі - орендодавець) та ТОВ «КП ЕФЕКТт» в особі директора товариства ОСОБА_4 (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 93.7 га кадастровий М2321885500:10:002:0129. Згідно з п.8. договір укладено на 5 років та встановлено переважне право орендаря поновити його на новий строк. У такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Діючи у відповідності до вказаних вимог чинного законодавства, 27.11.2015 ТОВ «КП Ефект» подало до Головного управління Держгеокадастру України у Запорізькій області лист-повідомлення від 23.11.2015 №34, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 06.02.2009 строком на 5 років, на тих самих умовах. Крім того, у вказаному листі-повідомленні від 23.11.2015 орендар повідомив орендодавця про те, що ним протягом усього строку дії договору належно виконуються його умови щодо своєчасної сплати орендної плати, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням та з дотриманням земельного, природоохоронного законодавства, зокрема дотримуються стандарти, норми і правила використання землі, постійно покращуються родючі властивості ґрунту, шляхом внесення високоякісних добрив. Позивач зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізької області (відповідач) замість розгляду листа - повідомлення від 23.11.2015 та узгодження істотних умов договору (стосовно яких можуть бути або не бути заперечення) надіслано лист-повідомлення від 09.12.2015 №32-8-0.4-7090/25-15, в якому повідомлено про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди, оскільки, нібито, в листі-повідомленні від 23.11.2015 №34 не надано жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
08 лютого 2015р. від позивача надійшла заява про уточнення предмету позову, згідно з якою позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки № б/н від 06.02.2009р., зареєстрований Гуляйпільським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» у Державному реєстрі земель 29.12.2010 за № 041026900285, поновленим на тих самих умовах на строк п'ять років.
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву, вказує на те, що 06.02.2009 між Гуляйпільською районною державною адміністрацією та ТОВ «КП ЕФЕКТ» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Гуляйпільському районному відділі Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2010 за № 041026900285.
Предметом вищевказаного договору оренди землі є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полтавської сільської ради, Гуляйпільського району Запорізької області кадастровий номер: 2321885500:10:002:0129.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів.
Відповідач вказує, що Головне управління вважає, що внаслідок не виготовлення агрохімічного паспорта поля ТОВ «КП ЕФЕКТ», як землекористувачем, порушено вимоги ст. 35 ЗУ "Про охорону земель" в частині недотримання стандартів, нормативів при здійсненні агрохімічних заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів, а відтак неналежно виконано свої обов'язки за умовами договору в частині додержання вимог законодавства про охорону довкілля.
27.11.2015 ТОВ «КП ЕФЕКТ» звернувся з листом-повідомленням від 23.11.2015 № 34 до Головного управління про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому у зазначеному листі-повідомленні, не вказано жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто, орендар у своєму зверненні навіть не зазначив (не задекларував) про належне виконання обов'язків за умовами договору. Отже, ТОВ «КП ЕФЕКТ», під час звернення до Головного управління, не довів та не обґрунтував свої позовні вимоги в частині наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди, у зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами договору, просить в позові відмовити (відзив долучено до матеріалів справи).
Представник позивача в судовому засіданні проти обставин, викладених в відзиві відповідача заперечив і вказує на те, що ці обставини не відповідають дійсності і суперечать дійсним обставинам і що позивач направляв всі необхідні матеріали відповідачу, які свідчили про належне виконання позивачем своїх обов'язків по договору, а відповідачем ці обставини надумані і не підтверджуються належними доказами.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Розгляд справи закінчено 08.02.2016р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
06.02.2009 між Гуляйпільською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 (далі - орендодавець) та ТОВ «КП ЕФЕКТт» в особі директора товариства ОСОБА_4 (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 93.7 га.
Відповідно до п. 1 договору, орендодавець, згідно розпорядження голови Гуляйпільської районного державної адміністрації від 31.10.2008р. № 409, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Полтавської сільської ради за межами населених пунктів, Гуляйпільського району Запорізької області.
Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 93,7000га, у тому числі ріллі - 91,6000 га, 1, 3951 га - під господарськими шляхами і прогонами 0,7049га - під полезахисними лісосмугами.
Кадастровий номер земельної ділянки: №2321885500:10:002:0129.
Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1075703 грн. 87 коп. в цінах 2009р.
Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі об'єкта оренди від 06.02.2009р.
Згідно п. 8 договору, він укладений на п'ять років (у разі укладення договору оренди землі для ведення сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Відповідно до положень пункту 9-1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади". Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.
Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.
Згідно пункту 7 Порядку, майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.
Згідно з пунктом 12 Порядку, орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
З 01.01.2013р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012 р., відповідно до якого, райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.
Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати, відповідно до закону, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В пунктах 5, 6 цієї постанови зазначено: "установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються."
25.09.2014 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, серед основних завдань якого зазначено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно підпункту 31 пункту 4 цього Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Можливість забезпечення здійснення покладених на Держгеокадастр постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється, визначена розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 31.03.2015р. № 294-р.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 року за № 177/26622, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
При цьому, слід зазначити, що Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 16.02.2015 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2015 року за № 77/26622, втратило чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 49 від 16.02.2015 року.
Наказом голови Держгеокадастру № 18 від 03.03.2015 року, виданим на підставі підпункту 20 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затверджене Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - Положення).
05.06.2015 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 39820689), що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР.
Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (державна реєстрація від 05.06.2015р.), передбачено, що відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” передбачено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Постановою Кабінет Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру
За таких обставин, з набранням чинності зазначеного вище закону, розпорядником земель, за договором оренди землі № 380 від 17.07.2009р. стало Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.
Згідно розпорядження КМ Укрїни від 31 березня 2015 року № 294-р “Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.06.2015р. № 135 погоджено пропозицію Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015р. № 18 “Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Запорізькій області” функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, що припиняється.
Враховуючи викладене станом на час прийняття судом рішення, повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області здійснює Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке на даний час ще не являється правонаступником прав та обов'язків Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яке ще перебуває в стадії припинення.
Отже, з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 06.02.2009р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі).
З метою продовження строку дії договору оренди землі, позивачем на адресу відповідача з дотриманням строку, передбаченого ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, 27.11.2015 подано до головного управління Держгеокадастру України у Запорізькій області лист-повідомлення від 23.11.2015 №34, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 06.02.2009 строком на 5 років, на тих самих умовах. Крім того, у вказаному листі-повідомленні від 23.11.2015 орендар повідомив орендодавця про те, що ним протягом усього строку дії договору належно виконуються його умови щодо своєчасної сплати орендної плати, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням та з дотриманням земельного, природоохоронного законодавства. Зокрема дотримуються стандарти, норми і правила використання землі, постійно покращуються родючі властивості ґрунту шляхом внесення високоякісних добрив.
Згідно з листом-повідомленням від 09.12.2015р №32-8-0.4-7090/25-15 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому вказано про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди, поскільки, на думку відповідача, позивачем в листі-повідомленні від 23.11.2015 №34 не надано жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України “Про оренду землі”.
Законом України “Про оренду землі” передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
В силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України “Про оренду землі”.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України “Про оренду землі”.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про оренду землі” під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Об'єктом оренди є земельна ділянка.
За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.
Разом із тим, положення статті 79-1 ЗК України, статті 3 Закону України “Про оренду землі”, що визначення об'єкта оренди не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).
За змістом статей 18, 20 Закону України “Про оренду землі” (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у постанові від 19.02.2014 року у справі № 6-162цс13.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (орендар) та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 06.02.2009 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.
З урахуванням п. 8 договору, норм Закону України “Про оренду землі” та ЦК України, дати державної реєстрації у Гуляйпільському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК (09.08.2010 р.) слід вважати, що договір діяв з 06.02.2009р. по 06 лютого 2015р.
Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який набрав чинності з 12.03.2011).
У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Стаття 33 Закону України “Про оренду землі” фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, у разі поновлення договору оренди землі, умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України “Про оренду землі” передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.
Згідно з п. 8 договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Матеріали справи та доводи відповідача не спростовують доводи позивача щодо належного виконання ним даного договору.
Позивач і на даний час продовжує користуватись даною земельною ділянкою, сплачував і продовжує своєчасно сплачувати орендну плату заземлю, надає відповідним органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
Отже, відповідач не надав належних доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 06.02.2009р. доводи позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором не спростував.
Пунктом 31 договору оренди землі від 06.02.2009р, передбачені наступні умови використання земельної ділянки: орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки встановлені договором оренди землі, зареєстрованому в установленому законом порядку, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі. Виконувати обов'язки землекористувача, згідно ст. 96 ЗК України.
Обов'язки землекористувачів визначені статтею 96 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1 згаданої статті землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Позивач належним чином виконував всі обов'язки, зазначені в договорі та в ст. 96 Земельного кодексу України, а саме: земельна ділянка використовувалась орендарем виключно за її цільовим призначенням - з метою ведення фермерського господарства (товарне сільськогосподарське виробництво); при користуванні земельною ділянкою орендар не порушував вимог законодавства про охорону довкілля; орендна плата вносилась відповідно до умов договору та з 01.01.2011р. згідно положень Податкового кодексу України, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди від 06.02.2009р. та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.
Також, позивачем доведений факт своєчасного повідомлення/звернення до відповідача з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом укладання договору із наданням проекту додаткової угоди.
Отже, позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України “Про оренду землі” для поновлення договору оренди, а відповідачем, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню.
Зважаючи на вказане, беручи до уваги те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, належно виконує свої обов'язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати слід покласти на відповідача, в порядку ст.49 ГПК України, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «ЕФЕКТ», с.Полтавка, Гуляйпільській район, Запорізька область, до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, задовольнити.
Визнати договір оренди землі від 06.02.2009р. загальною площею 93.7 га. з кадастровим номером 2321885500:10:002:0129 укладений між Гуляйпільською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 (далі - орендодавець) та ТОВ «КП ЕФЕКТ», в особі директора товариства ОСОБА_4, поновленим на 5 (п'ять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 06.02.2009р
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “КП ЕФЕКТ», 70240, с. Полтавка, Гуляйпільській район, Запорізька область, (ЄДРПОУ 32002014) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення « 15» лютого 2016р.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет