16.02.2016 року Справа № 907/1276/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, смт. Чабани Києво - Святошинський район
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки”, с. Великі Лучки Мукачівський район
про стягнення суми 2 377 712,51 грн.,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 08.02.2016 року.;
Відповідачів - ОСОБА_2, довіреність від 07.10.2015 року;
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, смт. Чабани Києво - Святошинський район заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки”, с. Великі Лучки Мукачівський район про стягнення 2 377 712,51 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору купівлі - продажу №1795 від 01.04.2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки”, позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 2 818 819,08 грн., однак свої зобов'язання щодо його оплати останнім виконано лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 2 114 114,31 грн. Зважаючи на те, що обумовлений договором строк зобов'язання оплатити за отриманий товар виконано не було, відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов'язань, тому відповідно до положень закону та договору заявником проведено нарахування штрафних та фінансових санкцій, і просить стягнути суму 2 377 712, 51 грн., в т.ч. 2 114 114,31 грн. - основного боргу, 9 904,48 грн. - 3% річних, 42 282,29 - інфляційні нарахування та 211 411,43 грн. - штрафу.
Ухвалою від 25.12.2015 року було порушено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду з викликом уповноважених представників сторін. Надалі ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався з метою додаткового забезпечення процесуальних прав сторін на представлення своїх доводів та заперечень по суті спору. У ході розгляду даної справи ухвалою суду від 03.02.2016 року зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки”, с. Великі Лучки Мукачівський район до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, смт. Чабани Києво - Святошинський район про стягнення 986 586,67 грн. було повернуто заявнику без розгляду з мотивів недотримання встановленого господарським процесуальним законом порядку пред'явлення такого позову (п.4. ст. 63 ГПК України).
Під час судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на вирішенні спору по суті заявлених вимог на підставі долучених до матеріалів справи доказів та наданих документів.
У ході судового засідання уповноважений представник відповідача наявність правовідносин щодо відпуску-отримання товару на які покликається позивач підтвердив, між тим проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. Зокрема вказує, що поставлений товар є неналежної якості, оскільки використання придбаного товару не забезпечило відповідачу прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур, а тому відповідно до положень ст. 268 ГК України в задоволені позову слід відмовити. Поряд з цим, у ході судового засідання подав письмове клопотання про призначення судової експертизи якості поставленого товару, оскільки вважає, що товар, який був поставлений позивачем був неналежної якості, що стало причиною відсутності прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур. Зазначив, що якість поставленого товару можна визначити тільки шляхом проведення відповідних досліджень хімічного складу товару.
Проти задоволення вказаного клопотання уповноважений представник позивача категорично заперечив, зокрема вважає його необґрунтованим та таким, що заявлене з метою невиправдано затягнути розгляд справи по суті. Зокрема зауважив, що є надуманими наведені заявником у клопотанні доводи, що отриманий товар, був неналежної якості, що стало причиною відсутності прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур, оскільки з даного приводу заявником не додано жодного належного та допустимого доказу: не надано доказів використання препарату у сільгоспвиробництві, належного застосування вказаного препарату відповідно до інструкції виробника у визначених пропорціях, тощо, а також власне доказів наявності чи відсутності того чи іншого врожаю сільськогосподарських культур (порівняльних таблиць у співвідношенні до інших господарств, періодів збору урожаю), висновків, довідок компетентних органів з даного приводу, тощо. При цьому наголосив, що позивач не є виробником товару і відповідно до узгоджених відповідачем умов договору щодо приймання товару останній як покупець, повинен був перевірити кількість та якість поставленого товару в момент його передачі. Жодних зауважень щодо кількості, упаковки чи неналежної якості товару впродовж 30 робочих днів після його прийняття, від відповідача не надходило, а тому, як це передбачено умовами узгодженого сторонами договору, прийнятий покупцем товар вважається таким, що відповідає усім вимогам.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування по суті спору, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"). Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Розглянувши клопотання Відповідача, приймаючи до уваги заявлений предмет та суть спору, у зв'язку з цим предмет доказування по даній справі, враховуючи узгоджений договором між сторонами порядок приймання товару по кількості та якості, наявні та долучені до матеріалів справи докази, суд відмовляє у задоволенні клопотання, як в установленому порядку не обґрунтованого та безпідставного, при цьому, суд також бере до уваги положення "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (Постанова, Держарбітраж СРСР, від 25.04.1966, № П-7). Долучений відповідачем до клопотання звіт про наукове дослідження зразка стимулятора росту не є належним та допустимим доказом у даних спірних правовідносинах, тому у розумінні ст. 34 ГПК України, судом не береться до уваги.
З огляду на відсутність будь-яких інших заяв чи клопотань сторін по суті спору, в т.ч. процесуального характеру, зважаючи на присічність строку вирішення спору судом (ст. 69 ГПК України) у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п. 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
суд встановив:
Предметом даного спору є вимога заявника про стягнення заборгованості та проведених нарахувань за відпущений згідно узгоджених сторонами умов договору купівлі-продажу товар.
01.04.2015 року між Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки” було укладено договір купівлі-продажу №1795, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар покупцю на умовах DDP - склад Покупця, у відповідності до правил “Інкотермс” в редакції 2010 р. Місце передачі Товару визначається Сторонами у відповідному додатку до даного Договору. Товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних Покупцем. Днем передачі Товару (партії Товару) вважається дата поставки товару на склад Покупця. Предметом даного договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому (а.с. 17 - 20).
Згідно розділу 4 Договору приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця. В момент передачі Товару Покупець повинен перевірити кількість та якість Товару, а також відсутність пошкоджень Товару, а при їх виявленні терміново повідомити про це Продавця. У разі виявлення Покупцем можливих недоліків Товару, він має скласти відповідний Акт та негайно повідомити про це Продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника Продавця. В разі, якщо представник Продавця не з'явився для складання Акту протягом 24 годин, з моменту його повідомлення, зазначений вище Акт може бути складений Покупцем за участю представника Торгово -ОСОБА_3 України та/або в односторонньому порядку. Сторони дійшли згоди, що такий Акт буде мати юридичну силу для Сторін. Якщо Продавцеві протягом 30 робочих днів з дня отримання Товару Покупцем не надходить повідомлення про недоліки Товару, Товар вважається прийнятим Покупцем, як такий, що відповідає вимогам. Претензії Покупця розглядаються Продавцем і визнаються обґрунтованими тільки за умови дотримання Покупцем вищезазначених вимог, а також інструкцій виробника по транспортуванню, зберіганню та застосуванню Товару, які Продавець зобов'язаний передати Покупцю разом із Товаром. Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем Товару.
Порядок розрахунків між Покупцем та Постачальником сторони обумовили пунктом 5.1, 5.4 Договору, відповідно до якого, Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку, що є невід'ємною частиною договору, проводиться наступним чином: 25% вартості Товару оплачується Покупцем до 05.04.2015 року, остаточний розрахунок за отриманий товар Покупець зобов'язується здійснити до 15.10.2015 року.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів відповідачем 08.04.2015 року здійснено оплату 25% вартості товару на суму 704 704 ,77 грн. (виписка банку - в матеріалах справи).
На виконання умов даного Договору позивачем було відпущено відповідачу обумовлений товар на загальну суму 2 818 819,08 грн., що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими сторонами: видатковою накладною про отримання товару №2883 від 22.04.2015 року на суму 2 818 819,08 грн. та Довіреностю відповідача №18 від 14.04.2015 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, при цьому, як стверджує позивач, жодних зауважень чи претензій щодо якості, кількості, упаковки відпущеного товару під час його прийняття так і в порядку визначеному розділом 4 зазначеного Договору відповідачем повідомлено чи заявлено не було. Проте, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за отриманий товар в обумовлений договором строк, а саме до 15.10.2015 року не виконав, та допустив заборгованість на загальну суму 2 114 114,31 грн. Вищевказані обставини в ході судового розгляду відповідачем (його представником) в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовувались та не заперечувались, відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар становить 2 114 114,31 грн., належним чином доведена матеріалами справи, узгодженими умовами договору, видатковою накладною, довіреністю про отримання товарно-матеріальних цінностей, довідкою про стан розрахунків заявленої до стягнення суми на момент вирішення спору, відповідачем в установленому порядку не спростована та не заперечена.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару (692 ЦК України).
За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 2 114 114,31 грн., основного боргу за відпущений товар.
Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови укладеного договору та положення закону позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 211 411,43 грн. штрафу (розрахунок - в матеріалах справи).
Відповідно до п. 8.5 Договору сторони обумовили, що Покупець в разі порушення строків оплати вартості товару, що визначені п. 5.4 Договору більше ніж на 10 банківських днів, сплачує продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості поставленого, але неоплаченого товару, зазначеної у відповідному додатку (додатках) до даного Договору в гривнях.
Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України)). Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Проведені позивачем нарахування штрафу з урахуванням умов договору, наявного боргу, виникнення у відповідача грошових зобов'язань, належним чином розраховані, тому з огляду на викладене підлягають до задоволення повністю на загальну суму 211 411,43 грн.
Крім цього, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем проведено нарахування та просить стягнути з відповідача суму 9 904,48 грн. трьох відсотків річних та 42 282,29 грн. -інфляційних нарахувань (заявлений період нарахувань за прострочення виконання грошових зобов'язань 16.10.2015 - 11.12.2015 року).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені в зазначеній частині вимоги, обґрунтовані Законом, належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.
Заперечення відповідача по суті даного спору не заслуговують на увагу, оскільки не доведені належними і допустимими доказами у відповідності до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України та спростовуються вищенаведеним у сукупності.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати становлять 35 665,69 грн. та покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро - Лучки”, вул. Гагаріна,6, с. Великі Лучки Мукачівський район (код ЄДРПОУ 30765096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, вул. Машинобудівників, 4-В, смт. Чабани Києво - Святошинський район, Київська обл. (код ЄДРПОУ 30048570) суму 2 377 712 (Два мільйони триста сімдесят сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 51 коп., а також суму 35 665 (Тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 69 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2016 року.
Суддя В.Кривка