18 лютого 2016 року Справа № 16/17-4665-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.
розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015р. у справі № 16/17-4665-2011 господарського суду Одеської області за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно - оздоровчий комплекс "Магнолія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Інвест Груп", Дочірнього підприємства "Транс Океан Тур", третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Краян" про визнання недійсним договору купівлі - продажу та витребування майна, -
Подана Першим заступником прокурора Одеської області (далі - Прокурор, Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є дві вимоги майнова та немайнова, а саме - визнання недійсним договору купівлі - продажу та витребування майна.
При цьому, ст. 55 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.
Згідно зі ст. 3 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Частиною 1 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору та пільг щодо сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат), немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (Відповідно до п. 2.15 Постанови "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями згідно постанови пленуму ВГСУ від 16.12.2015 р. № 2).
Як видно з матеріалів справи, касаційна скарга Прокурора на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. поверталась без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2015 р., на підставі п. 4 ст. 1113 ГПК України. Вказану ухвалу було направлено Заявнику 26.11.2015 р.
Разом з цим, 10.12.2015 р. Прокурор звернувся вдруге з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. При цьому, в якості доказу сплати судового збору Прокурором надано платіжне доручення № 1561 від 23 грудня 2015 року про сплату 1461,60 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір", зі змінами від 22.05.2015 р.
Пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015р. у справі № 16/17-4665-2011 повернути без розгляду.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Круглікова К.С.
Мамонтова О.М.