18 лютого 2016 року Справа № 916/3501/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
Владимиренко С.В.,
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства
"Імексбанк"
на рішення господарського суду Одеської області
від 29.09.2015року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року
у справі № 916/3501/15
господарського суду Одеської області
за позовом Публічного акціонерного товариства
"Імексбанк"
до Публічного акціонерного товариства
"Футбольний клуб "Чорноморець"
за участю третьої особи без
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Делівер"
про звернення стягнення на предмет іпотеки та
визнання права власності
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 111 ГПК України передбачено обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлено Законом України "Про судовий збір".
Починаючи з 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015 року, яким внесено зміни до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", згідно якої судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, зокрема, у відсотковому співвідношенні до ціни позову й у фіксованому розмірі.
Касаційна скарга подана Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" 30.12.2015 року, про що свідчить відбиток штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VІІІ від 22.05.2015 року.
Відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній з 01.09.2015 року, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пункту 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 9, від 17 грудня 2013 року № 13, від 10 липня 2014 року № 6, від 9 липня 2015 року № 4, від 16 грудня 2015 року № 2) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Як вбачається з п. 1.4. іпотечного договору від 28.10.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" ("Майновий поручитель" за: Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівер"), оціночна вартість предмета іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення та визнати право власності, становить 120 000 000 грн. Вказане також зазначено в оскаржуваній постанові апеляційної інстанції.
Таким чином, з огляду на п. 2.2.1. цієї постанови Пленуму заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності обкладаються судовим збором, як зі спору майнового характеру, тобто з врахуванням вартості спірного майна.
Разом з тим, в порушення вищевикладеного, Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" відповідно до платіжного доручення № 40/30 від 24.12.2015 року сплачено судовий збір лише у розмірі 51 156,00 грн., що не є належним доказом його сплати у визначених законом розмірах.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підстав для перегляду рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у касаційному порядку не вбачається, а тому скарга підлягає поверненню.
При повторному зверненні скаржника з аналогічною касаційною скаргою, останньому необхідно звернути увагу на правильність визначення розміру судового збору з урахуванням Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції від 01.09.2015 року).
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року у справі № 916/3501/15 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Н.І. Мележик
Судді С.В. Владимиренко
Н.Г. Дунаєвська