Справа №522/21/16-к
Провадження по справі за №1-кс/522/2889/16
Іменем України
16 лютого 2016 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю слідчого ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160500000583, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про проведення обшуку, -
Слідчим відділом Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160500000583, зареєстрованому 22.01.2015 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Установлено, що 22.01.2015 до чергової частини Приморського РВ м.Одеси надійшло звернення ОСОБА_4 про те, що у період часу 2011-2012 років внаслідок шахрайських дій групи осіб, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших, ОСОБА_4 протиправно позбавлено права власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 та 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб» (об'єкт незавершеного будівництва), що розташований за адресою АДРЕСА_2 , 34/100 частини, загальною площею 735,9 кв.м.
Під час досудового розслідування встановлено, що 21.08.2007 між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір іпотеки належної ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання ОСОБА_5 кредитних зобов'язані в сумі 395850 дол. США за кредитним договором №014/79790/74/80166 від 21.08.2007 (цільове призначення кредиту - в тому числі, на придбання зазначеної квартири). Протягом 2007-2011 років ОСОБА_5 угоди щодо купівлі-продажу вказаної квартири з власником - ОСОБА_6 не укладав. Тобто кредитні кошти було витрачено не за цільовим призначенням.
В 2011 році ОСОБА_5 звернувся до Коростишевського районного суду Житомирської області з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору про надання іпотечного кредиту недійсним та про припинення взаємних прав та зобов'язань за договором іпотеки. За результатом розгляду зазначеної заяви судом 08.06.2011 по справі №2-466/11 винесено рішення, яким визнано договір про надання іпотечного кредиту №014/79790/74/80166 з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» недійсним в цілому та припинено взаємні права та зобов'язання за договором іпотеки. Необхідно зазначити, що в тексті судового рішення зазначено, що «…представник відповідача (ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшло клопотання про слухання справи без участі їх працівника, при винесенні рішення покладатися на розсуд суду». Тобто відповідач (ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») фактично не заперечував проти задоволення позовних вимог. Після вказаного рішення запис про заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , був вилучений з Реєстру іпотек та вказану квартиру було продано ОСОБА_6 . ОСОБА_7 (договір від 01.07.2011, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 ).
08.07.2011, тобто лише через тиждень після набуття права власності, ОСОБА_7 продав зазначену квартиру ОСОБА_4 .
Після укладення угод щодо відчуження квартири, які відбулися 01.07.2011 та 08.2011 представники ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулися до Апеляційного суду Житомирської області з апеляційною скаргою на рішення до Коростишевського районного суду Житомирської області від 08.06.2011, внаслідок чого Апеляційним судом Житомирської області 23.11.2011 винесено ухвалу про скасування оскаржуваного рішення на підставі того, що представник позивача відмовився від позовних вимог.
Станом на теперішній час у відповідності з ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23.11.2011 по справі №2-466/11, як вважає ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», договір іпотеки є дійсним та банком подано до Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву про стягнення предмету іпотеки - тобто вилучення у власника власником квартири АДРЕСА_1 .
20.01.2016 Приморським районним судом м. Одеси винесено ухвалу про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_9 .
05.02.2016 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_12 від 20.01.2016 проведено огляд квартири АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_9 не зареєстрована та не проживає, а насправді в вказаній квартирі розташовані апартаменти (готель) «РЕ-КА», котрі складаються з 5-ти окремих номерів, та відповідно в даних номерах проживають різні громадяни, в тому числі і іноземці. Крім цього в ході огляду встановлено, що прийом проживаючих, їх обслуговування протягом проживання та прибирання кімнат здійснюється відповідним співробітником - ОСОБА_13 (від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась).
Допитаний в якості свідка один із проживаючих в апартаментах «РЕ-КА» ОСОБА_14 показав про те, що вказаний готель «РЕ-КА» він віднайшов за допомогою мережі «Інтернет» та проживає в ньому на протязі декількох днів, оплачуючи 450 гривень в день прибиральниці ОСОБА_13 .
Таким чином в ході досудового розслідування встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 постійно на законних підставах ніхто не проживає, так як фактично вказана квартира використовується як апартаменти (готель). При цьому вказана господарська діяльність здійснюється неофіційно.
Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані матеріали кримінального провадження за №12015160500000583, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вважаю необхідним в задоволенні клопотання слідчого задовольнити, з наступних підстав.
В даному випадку, до клопотання про проведення обшуку, слідчим були додані оригінали або копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий довів, що на підставі вищевикладеного та у зв'язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 є предметом злочинного посягання, а також з метою недопущення її можливого пошкодження, слідство вважає за необхідне заборонити використання арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131-132, ч. 4 ст. 170, ст. 171 КПК України, -
Клопотання ст. слідчого СВ Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 - задовольнити.
Заборонити використання арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Виконання ухвали доручити слідчому, або співробітникам за його дорученням в порядку ст.. 40 КПК України.
Встановити строк дії ухвали один місяць.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
16.02.2016