03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
17 лютого 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів, стягнення аліментів у твердій сумі та додаткових витратна утримання дітей, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, про зменшення розміру аліментів та визначення їх розміру у твердій грошовій сумі, -
Справа №756/10519/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/3312/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, про зміну розміру аліментів, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат на утримання дітей, в якому, в урахуванням поданої позивачкою заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просила суд змінити розмір раніше призначених аліментів та стягнути з відповідача аяіменти на утримання спільної доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши їх розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 гривень на кожну дитину щомісячно до повноліття дітей, та стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дітей у розмірі 65 084 гривні 52 копійки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вони з відповідачемперебували у зареєстрованому шлюбі з 1999 року, який було розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва 17 вересня 2004 року. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2005 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку і всіх доходів щомісячно. Відповідач сплачує аліменти не регулярно, має заборгованість по їх сплаті. Розміру аліментів, який сплачує відповідач не вистачає на придбання для дітей продуктів харчування, одягу та ін. Позивачка потребує надання матеріальної допомоги на дітей, відповідач в змозі надавати таку допомогу, але не бажає цього робити, та всіляко уникає від її надання. Відповідач має у власності коштовні будинки, іншу нерухомість, автомобілі, та з огляду на те, що відповідач приховує свій дохід, позивачка вважає, що відповідач має сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі.
Крім того, у період з 2010 року по теперішній час позивач понесла ряд додаткових витрат на утримання дітей, пов'язані з їх лікуванням, оздоровленням, занять спортом. Вказані витрати не були відшкодовані відповідачем, у зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача додаткові витрати за минулий час у розмірі 65 084 гривні 52 копійки.
Не погоджуючись з зазначеним позовом ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2, про зменшення розміру атіментів та визначення їх розміру у твердій грошовій сумі, посилаючись на те, що в даний час від є інвалідом другої групи від загального захворювання, яка була встановлена йому у квітні 2015 року довічно. У зв'язку з хворобою він був вимушений припинити свою трудову діяльність, та був звільнений 30 вересня 2015 року з посади заступника директора ТОВ «Стоік» за власним бажанням у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
У зв'язку з встановленням йому інвалідності він отримує пенсію у розмірі 1074 гривень, яка є єдиним джерелом його доходів. Він не є власником будь-якого нерухомого майна, коштовних автомобілів, не є засновником будь-яких підприємств. З огляду на погіршення його матеріального стану він не може сплачувати аліменти на утримання дітей у раніше призначеному розмірі, у зв'язку з чим просить зменшити їх розмір, та просив суд постановити рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 50 гривень щомісячно на кожну дитину до їх повноліття. Також просив відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, оскільки сплачувати аліменти у розмірі, в якому просить позивачка він не має змоги через скрутне матеріальне становище. Також просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з нього додаткових витрат на утримання дітей через його матеріальний стан.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, про зміну розміру аліментів, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат на утримання дітей - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та визначення їх розміру у твердій грошовій сумі - відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року та ухвалити нове, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1999 року який було розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва 17.09.2004 року, (т.1, а.с. 14).
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, (т.1 , а.с. 15).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2005 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку і всіх доходів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття (т.1, а.с. 12-13).
В даний час спільні діти сторін проживають з позивачкою ОСОБА_2, що не оспорювало ся сторонами.
ОСОБА_5 працював на посаді заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «Стоік» на посаді заступника директора, з якої був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, (т.2, а.с. 63).
Відповідно до довідки № 30 від 01 жовтня 2015 року, виданої ТОВ «Стоік». середня заробітна плата ОСОБА_5, який обіймав посаду заступника директора вказаного підприємства з 01 березня 2013 року становила 1408 гривень 33 копійки (т.2, а.с.64).
В даний час ОСОБА_5 не працює, що підтверджується копією його трудової книжки (т.2, а.с. 65).
ОСОБА_5 з 23 липня 2014 року призначено пенсію по інвалідності на підставі довідки Дніпровської міжрайонної МСЕК від 23.07.2014 року. Станом на 19 жовтня 2015 року розмір призначеної пенсії становить 1074 гривень (т.2. а.с. 60).
З копії довідки серії АВ № 0210394 від 01 квітня 2015 року, виданої КЗ КОР «Обласне бюро МСЕК» ОСОБА_9 є довічно інвалідом другої групи від загального захворювання з 01 квітня 2015 року.
Отже, ОСОБА_5 має постійний дохід, який складається зйого пенсії, яка призначена йому довічно в розмірі 1074 гривень.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
ОСОБА_5 має постійний дохід у виді пенсії, яка призначена йому довічно, а відтак підстави для зміни розміру аліментів та встановлення їх розміру у твердій грошовій сумі - відсутні.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону,оскільки зміна матеріального стану ОСОБА_5 є незначною у порівнянні з розміром його заробітної плати з останнього місця роботи.
Крім того, ОСОБА_5 відповідно до довідки МСЕК від 01 квітня 2015 року може працювати у спеціально створених умовах.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: