16 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Пікуль А.А., Соколової В.В.
при секретарі - Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У вересні 2015 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 24.11.2013 р. вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1, від якого вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Посилаючись на те, що вона не працює у зв'язку з перебуванням у декретній відпустці по догляду за дитиною, яка часто хворіє, а відповідач не приймає участі у її вихованні та не надає матеріальну допомогу на її утримання, просила стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення сином повноліття, а також на її утримання у розмірі 500,00 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2015 р. позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 700,00 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2015 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2015 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 р. включно.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині сплати аліментів за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 487,20 грн.
Справа №752/16106/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/90/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1700,00 грн. та у розмірі 500,00 грн. на утримання позивачки щомісячно, суд першої інстанції не урахував його майновий стан, зокрема довідку про розмір його заробітної плати, який в середньому становить 1 700,00 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, не заперечував проти стягнення аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням його майнового стану.
ОСОБА_2 та її представник просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи відповідача безпідставними.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги стверджували, що ОСОБА_1 має більш високий рівень заробітної плати, оскільки протягом спільного сімейного проживання ніс більші витрати, ніж зазначені у його довідці про доходи, наданої ТОВ «Персонал плюс».
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи убачається, що 24.11.2013 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого вони мають ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача щомісячно аліменти на утримання дитини у розмірі 1 700,00 грн. та 500,00 грн. на її утримання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатний, на своєму утриманні інших осіб не має, нікому аліментів за рішенням суду не сплачує, і може надавати матеріальну допомогу в такому розмірі.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд до нього дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).
Частиною 1 статті 184 цього Кодексу визначені випадки, коли суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів суд має ураховувати обставини, зазначені у ст. 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Зазначені вимоги закону суд не урахував, не звернув увагу на майновий стан відповідача, зокрема на довідку ТОВ «Персонал Плюс», з якої убачається, що ОСОБА_1 працює на посаді експедитора, має регулярний заробіток, який за період з 01.05.2015 р. по 31.10.2015 р. становить 12 895,40 грн., що в середньому складає 2 149,00 грн. на місяць, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дитини у розмірі 1 700,00 грн., та 500,00 грн. на утримання ОСОБА_2
ОСОБА_2 та її представник не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач має більш високий розмір доходу.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2015 р. до досягнення дитиною повноліття, та на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною трьох років.
Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст.192 СК України звернутись до суду з вимогами про зміну розміру аліментів.
Рішення суду в частині негайного виконання у межах сплати аліментів за один місяць та стягнення судового збору ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування у цій частині не убачається.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегіясуддів
в и р і ши л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 р. в частині стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання ОСОБА_2 скасувати та постановити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2015 р. до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.09.2015 р. та до ІНФОРМАЦІЯ_1 р. включно.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: