Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-кп/796/297/16
Категорія: ч.1 ст. 191 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Іменем України
28.01.2016 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Голосіівського районного суду м. Києва від 18.11.2015,-
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2015 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100010008793 по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, повернуто прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить вказівки на місце вчинення злочину або посилання на те, що органом досудового розслідування таке місце не встановлено.
Також суд зазначив, що оскільки ОСОБА_7 інкримінується розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні, а закінченою розтрата вважається з моменту відчуження, розтрачання майна, і в обвинувальному акті така адреса або посилання на те, що встановити таку адресу органом досудового розслідування не надалось можливим,суд позбавлений можливості зробити висновок про підсудність цього кримінального провадження саме Голосіївському районному суду м. Києва.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд за обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 у тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обвинувальний акт містить всі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а тому висновки суду про те, що обвинувальний акт не містить вказівки на місце вчинення злочину, не відповідає дійсності. Як вказує апелянт, місце вчинення злочину - це певна територія, де було розпочато і закінчено діяння або настав злочинний результат. В обвинувальному акті зазначено місце, де настав злочинний результат, а саме: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, корп. 5, оф. 8, а тому це і є місцем вчинення злочину.
Крім того, апелянт зазначає, що суд під час підготовчого судового засідання вийшов за межі наданих повноважень, оскільки фактично взяв на себе повноваження суду апеляційної інстанції, та, в порушення вимог ст. ст. 32, 34 КПК України, не направив обвинувальний акт до відповідного апеляційного суду для вирішення питання про територіальну підсудність.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені п.п.1-9 цієї частини, і, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як встановлено колегією суддів, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він складений, затверджений та підписаний уповноваженими кримінальним процесуальним законом особами, до обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка підозрюваного ОСОБА_7 про отримання ними копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт містить відомості визначені п. п. 1- 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, на те, що обвинувальний акт не містить вказівки на місце вчинення злочину або посилання на те, що органом досудового розслідування таке місце не встановлено, на думку колегії суддів, є безпідставним. Так, в обвинувальному акті і як правильно вказує прокурор в апеляційній скарзі, зазначено місце, вчинення злочину, а саме АДРЕСА_1 , а тому сумнівів щодо місця вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає.
Інших обставин, які б слугували підставою для повернення обвинувального акту прокурору, в ухвалі суду не зазначено
З урахуванням вищенаведеного, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18.11.2015, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100010008793 по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва, скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100010008793 повернути до Голосіївського районного суду м. Києва на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: