УХВАЛА 521/19739/16-к 1-в/521/43/16
18 лютого 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
представника ОВК №14 ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційного судового засідання) клопотання про умовно-дострокове звільнення відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Овідіополь, Одеської обл., громадянина України, з неповною середньою освітою, раніше судимого,
засудженого 24.05.2012 року вироком Овідіопольського районного суду Одеської області за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, -
ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 81 КК України.
Прокурор та представник ОВК №14 заперечували проти задоволення клопотання.
Засуджений просив суд задовольнити клопотання.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заявлене клопотання та особову справу засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд в межах територіальної юрисдикції якого відбуває засуджений покарання вправі вирішити питання про умовно-дострокове звільнення засудженого.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 - 18.11.2011 року, кінець строку - 18.11.2016 року.
Станом на день розгляду справи про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув більше 2/3 строку призначеного покарання, має 4 заохочення та 1 дисциплінарне стягнення від 10.09.2015 року, яке станом на день розгляду не знято та не погашено.
Відповідно до п. 1 ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 26 квітня 2002 р. № 2 (далі Пленум) умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
Засуджений не довів своєю поведінкою і ставленням до праці своє виправлення.
Таким чином, наявність лише формальних підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення не може бути покладено в основу рішення суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що до засудженого ОСОБА_5 неможливо застосувати умовно-дострокове звільнення від покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. 372, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
На ухвалу протягом 7 днів може бути подана апеляційна скарга через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.
Суддя ОСОБА_1