Справа № 521/19367/15-ц
Провадження 2-з/521/61/16
18 лютого 2016 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
17 лютого 2016 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, а саме позивач просить накласти арешт на квартиру №39 у місті Одесі по вул. Космонавтів, 18.
Заявник у заяві посилається на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку про наступне.
Предметом спору по вищевказаній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 356763 грн. та моральної шкоди у сумі 10000 гривень.
Позивач просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на квартиру відповідача, оскільки він вважає, що такий вид забезпечення позову є співрозмірним з позовним вимогам.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом ч. 2 ст. 151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява сторони, яка обґрунтована доказами.
Згідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши заяву та докази на її підтвердження, суд зазначає про таке.
Оскільки, в заяві про забезпечення позову відсутнє належне обґрунтування його необхідності та не додано доказів, які б підтверджували заявлені вимоги щодо необхідності арешту житла, та, враховуючи, що рішення по цій справі не ухвалено, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Крім того, відмовляючи позивачу у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту на житло, суд також зазначає, що такі дії порушують конституційні права відповідача по справі на володіння та користування належним йому житлом та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на повагу до свого приватного життя, до свого житла і органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права.
Керуючись ст. 151, п. 1 ч.1 ст.152, ст. 153, 209, 210, 293, ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала про відмову в забезпеченні позову, окремо від рішення суду, не підлягає оскарженню.
Суддя: Н.В. Мирончук