Кодимський районний суд Одеської області
Справа № 503/128/16-ц
2/503/198/16
18.02.2016 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Гури А.І.
при секретарі Поліковській О.І.
особи, які приймають участь у справі: позивач ОСОБА_1,
відповідач ОСОБА_2 сільська рада Кодимського району Одеської області
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Кодимського району, Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач, 29 січня 2016 року, звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті матері - ОСОБА_3, померлої 26 березня 2009 року.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 26 березня 2009 року померла мати - ОСОБА_3. Після смерті матері залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 1,7740 га вартістю 31297,93 грн., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території ОСОБА_2 сільської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №013848, виданого Кодимською райдержадміністрацією на ім»я померлої. Вона, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, звернувшись із заявою до нотаріуса у додатково наданий судом строк. Нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, відсутні правовстановлюючі документи (їх оригінали) на спадкове майно - державний акт на право власності на землю. Залишилась лише його ксерокопія. Про втрату державного акту на право власності на землю вона публікувала оголошення в газеті «Вісті Кодимщини». Це позитивного результату не дало. Відділ Держгеокадастру в Кодимському районі теж відмовив у видачі дублікату правовстановлюючого документу. Все вище назване і змусило її звернутися до суду за захистом свого права. Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на: земельну ділянку площею 1,7740 га вартістю 31297,93 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території ОСОБА_2 сільської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №013848, виданого Кодимською райдержадміністрацією на ім»я померлої 26 березня 2009 року ОСОБА_3, який був утрачений.
В судове засідання позивач не з»явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача (ОСОБА_2 сільської ради, Кодимського району, Одеської області) в судове засідання не з»явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вимоги позивача, заяву відповідача, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно частини 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом установлено наступне.
ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 1,7740 га, вартістю 31297,93 грн., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташованої на адміністративній території ОСОБА_2 сільської ради за межами села (Інформація Відділу Держгеокадастру в Кодимському районі Одеської області №29-1516-0. 1-129/2-16 від 18 січня 2016 року).
26 березня 2009 року ОСОБА_3, померла (свідоцтво про смерть серії І-ЖД №184732, видане 26 березня 2009 року ОСОБА_2 сільською радою Кодимського району Одеської області).
Як убачається з дослідженого судом Заповіту від 07 грудня 2004 року зареєстрованого по ОСОБА_2 сільській раді в реєстрі за №235, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповідала все своє майно ОСОБА_1.
Відтак, спадкоємцем за заповітом залишилась позивач - ОСОБА_1.
Частиною першою статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Своїм правом спадкоємця за запговітом позивач скористалась, подавши заяву у додатковий строк визначений судом (рішення Кодимського районного суду від 18 грудня 2015 року (справа №503/2293/15-ц)) до нотаріуса про прийняття спадщини, однак, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на те, що відсутній оригінал державного акту на право власності на землю (лист державного нотаріуса №17/02-14 від 19 січня 2016 року).
В пункті 23 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» роз»яснюється, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Те, що зазначений правовстановлюючий документ був утрачений підтверджується дослідженим в судовому засіданні оголошенням про його втрату в газеті «Вісті Кодимщини» (№48 від 28 листопада 2015 року).
Докази, надані позивачем є належними і допустимими (ст.ст.58,59 ЦК України).
Водночас, частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.
З цього приводу свою позицію висловив і Верховний Суд України в своїй постанові по справі №6-42цс14 від 14 травня 2014 року, зазначивши, що оскільки відповідно до ч.2 ст548 ЦК Української РСР прийнята спадщина належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (аналогічні положення містяться в ч.5 ст. 1268 ЦК України), то факт отримання чи неотримання таким спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не впливає на його право власності.
Відтак, звернення до суду за захистом свого права (ст. 16 ЦК України) позивачем є обґрунтованим, оскільки воно продиктоване тою обставиною, що при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, з»ясувалося, що відсутні документи на спадкове майно.
З огляду на викладене суд констатує, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, набувши тим самим право власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 1,7740 га вартістю 31297,93 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території ОСОБА_2 сільської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №013848, виданого Кодимською райдержадміністрацією на ім»я померлої 26 березня 2009 року ОСОБА_3, який був утрачений.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1235 ч.1, 1268 ч.5 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60, 130, 174, 213,215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Кодимського району, Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, право власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 1,7740 га вартістю 31297,93 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території ОСОБА_2 сільської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №013848, виданого Кодимською райдержадміністрацією на ім»я померлої 26 березня 2009 року ОСОБА_3, який був утрачений.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.І.ГУРА