Справа № 520/16930/15-ц
Провадження № 2/520/178/16
18.02.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Васильків О.В.
при секретарі - Дідур Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд,-
встановив:
15.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 60 будинку № 27 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одесі. При цьому позивач посилається на те, що 11.02.1989 року отримала ордер на вселення до житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, в якій проживали та були зареєстровані позивач та її сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У 1997 році ОСОБА_3 був знятий із реєстраційного обліку. Оскільки, відповідач ОСОБА_2 останні 4 роки у квартирі не проживає, факт реєстрації відповідача призводить до збільшення розміру комунальних послуг, які позивач оплачує особисто, у зв'язку із чим ОСОБА_1 змушена звернутись до суду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_4 позовну заяву підтримали та просять її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання повторно не з'явився, повідомлявся належним чином у відповідності зі ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Вислухавши позивача та її представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 11.02.1989 року Бюро обміну жилими приміщеннями виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів було видано ордер на жиле приміщення № 1079 серії БО /обмінний/ ОСОБА_1 разом із членами сім'ї: синами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 5/.
Згідно довідки /з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію/ № 20825 від 11.12.2015 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 6/.
Як вбачається з акту від 09.02.2016 року, складеного мешканцями будинку № 27 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одесі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у квартирі АДРЕСА_1 проживає тільки ОСОБА_1, а її син ОСОБА_2 з 2011 року, тобто понад 4 років, у даній квартирі не проживає. У квартирі відсутні особисті речі ОСОБА_2, та участі в утримання будинку ОСОБА_2 не приймає.
У судовому засіданні 18.02.2016 року свідок ОСОБА_6, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_3, пояснила, що неодноразово була у квартирі позивача, в квартирі проживає лише позивач. Відповідач не проживає понад п'ять років та особистих речей сина ОСОБА_1 свідок не бачила та пітвердила, що ОСОБА_6 про не проживання складала та підписувала особисто, який підтримує.
У ході розгляду справи судом було досліджено квитанції про оплату житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1, які свідчать про наявність заборгованості за надані послуги на всіх прописаних осіб за спірною адресою /а.с. 10-12/.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Керуючись ст. ст. 3, 60, 158, 169, 212-215, 224-232 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 60 будинку № 27 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одесі.
Вказане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя Васильків О. В.