Справа № 359/12016/15-к
Провадження № 1-в/359/20/2016
Іменем України
17 лютого 2016 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації спільне подання адміністрації Бориспільської ВК № 119 і спостережної комісії при Бориспільській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20.09.2010 року вироком Шевченківським районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2014 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 358 КК України ( в ред. 2001 р.) у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч. 2 ст. 358 КК України (в ред. 2001 р.) у виді обмеження волі строком на 3 роки; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015 р. вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2014 р. скасовано в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України (в ред. 2001 р.), звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України (в ред. 2001 р.) та закрито провадження у справі в цій частині на підставі ст. 49 КК України за сплином строків давності. Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого; за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 358 КК України (в ред. 2001 р.) на 3 роки обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого, а також на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майне, яке є власністю засудженого. В решті вирок залишено без змін.
Згідно вищевказаного вироку засуджений відбуває покарання в Бориспільській ВК № 119.
23.12.2015 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло спільне подання адміністрації Бориспільської ВК № 119 і спостережної комісії при Бориспільській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_3 на підставі ст. 82 КК України. У поданні зазначається, що засуджений відбув 1/2 строку покарання, за час відбування покарання в БВК № 119 засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, порушень режиму відбування покарання не допускав, стягнень не має. Працевлаштований на виробництві установи на дільниці пошиття. За сумлінне поведінку і ставлення до праці має 1 заохочення правами начальника колонії. Бере участь у суспільно-корисній праці по благоустрою установи. Враховуючи все вищезазначене просили суд замінити засудженому ОСОБА_3 невідбуту частину покарання на більш м'яке.
Учасники кримінального процесу в судове засіданні не з'явились. Про дату, час та місце розгляду питання про виправлення описки були повідомленні належним чином.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до переконання розглянути заяву в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали подання та особової справи в їх сукупності, вважає подання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно ч. 1 ст. 82 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Отже, стаття 82 КК України передбачає можливість заміни невідбутої частини покаранням більш м'яким для осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2016 р. засудженому ОСОБА_3 було зараховано в строк відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2014 року строк його попереднього ув'язнення за період з 09.02.2011 р. по 14.01.2015 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та звільнено від подальшого відбування покарання, у зв'язку з повним відбуттям покарання (а.с.42-43).
Як вбачаться з копії довідки про звільнення серія КИВ № 08668 засуджений ОСОБА_3 05.02.2016 р. був звільнений з місць відбування покарання, а саме з БВК № 119 (а.с.44).
Встановлено, що на момент розгляду даного клопотання засуджений ОСОБА_3 відбув повністю призначене йому покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2014 року, та звільнений з місць позбавлення волі.
Таким чином, в силу вимог ст. 82 КК України, до засудженого ОСОБА_3 вже не можуть бути застосовані положення даної статті КК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для відмови у задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відносно засудженого ОСОБА_3 .
Керуючись ч. 4 ст. 107, ч. 2 ст. 369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України, суд -
У задоволенні спільного подання адміністрації Бориспільської ВК № 119 і спостережної комісії при Бориспільській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1