Провадження №4-с/359/12/2016
Справа №359/965/16-ц
12 лютого 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про стягнення з боржника виконавчого збору, -
В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою, яку обґрунтувала тим, що постанову державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору вона отримала 26 січня 2016 року. Проте, з даною постановою державного виконавця вона не погоджується та вважає її незаконною, з огляду на те, що 20 жовтня 2011 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання рішення до 27 жовтня 2011 року. Проте, копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржником було отримано лише 21 грудня 2011 року, тобто після визначеного державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення. Крім цього, заявник зазначила, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 03 січня 2012 року їй було розстрочено виконання рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором та зобов'язано щомісячно сплачувати на користь ПАТ КБ «Надра» грошові кошти у розмірі 556 гривень 37 копійок. Після набрання законної сили даної ухвали ОСОБА_1 щомісячно сплачувала грошові кошти у вказаному розмірі, не пропустивши жодного платежу. Протягом 4 років нею було повністю погашено заборгованість за кредитним договором перед ПАТ КБ «Надра». Зважаючи на положення ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Тому просила суд скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_2 про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 2671 гривень 52 копійок по виконавчому провадженню №29321427.
У судове засідання учасники цивільного процесу не з'явились. Їхня неявка не перешкоджає розгляду скарги. Про день, час та місце розгляду скарги вони належним чином повідомлені. ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву, в якій зазначила, що наполягає на скарзі та просить суд її задовольнити.
Дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором №30/ЕМК/42/2008/980 від 05 лютого 2008 року в сумі 26331 гривень 89 копійок та судові витрати в сумі 383 гривень 32 копійки, а всього стягнуто 26715 гривень 21 копійок (а.с.5-6).
Постановою державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ від 20 жовтня 2011 року було відкрито виконавче провадження №29321427 з виконання виконавчого листа №2-980/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 26715 гривень 21 копійок.
Як вбачається з ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 03 січня 2012 року заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення було задоволено, а саме: виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2011 року в цивільній справі №2-90/2011 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором розстрочено на 4 роки та покладено на ОСОБА_1 зобов'язання щомісячно сплачувати на користь ПАТ КБ «Надра» грошові кошти у розмірі 556 гривень 57 копійок (а.с.4).
На виконання своїх зобов'язань за даною ухвалою ОСОБА_1 щомісячно протягом 4 років сплачувала на користь ПАТ КБ «Надра» грошові кошти у вказаному розмірі, а тому на даний час заборгованість за кредитним договором нею погашена у повному обсязі.
30 грудня 2015 року старший державний виконавець Кальонкін О.С. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, в якій зазначив, що у строк для добровільного виконання до 09 липня 2010 року, рішення Бориспільського міськрайонного суду виконано не було. Тому постановив стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 2671 гривень 52 копійки (а.с.7).
Згідно ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.
Разом з цим, відповідно до положення ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 03 січня 2012 року ОСОБА_1 було розстрочено виконання рішення суду шляхом визначення щомісячних платежів, які підлягають сплаті протягом 4 років, тобто було визначено, що погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати періодичних платежів.
Крім цього, суд приймає до уваги роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року №3 та в ухвалі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-47892ск11 від 14 березня 2012 року, які визначають, що за правовою природою виконавчий збір є адміністративною відповідальністю (штрафом) за порушення вимог закону, зокрема за порушення строків, встановлених для самостійного виконання рішень.
Однак суд звертає увагу на ту обставину, що боржник не виконала рішення суду у строк, встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження, тобто до 27 жовтня 2011 року, з причин, незалежних від неї, зокрема у зв'язку з складним матеріальним та сімейним становищем, що було прийнято до уваги судом під час задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду. Тобто, боржник об'єктивно був позбавлений можливості виконати рішення у вказаний в постанові строк.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За вказаних обставин, суд вважає, що у державного виконавця не було законних підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.6, ч.1 та ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.387 ЦПК України, -
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 грудня 2015 року по виконавчому провадженню №29321427.
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 30 грудня 2015 року по виконавчому провадженню №29321427 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 2671 гривень 52 копійки.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з часу її отримання.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський