Справа № 357/11331/15-ц
2/357/85/16
Категорія 26
12 лютого 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Протасова О. М. ,
при секретарі - Хрішкова Н. В.,
ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, -
Позивач звернувся до суду з цим позовом та зазначив, що 30.12.2012 року ОСОБА_4 одержав від нього терміном до 01.06.2013 р. позику для власних потреб в розмірі 3700 доларів США, про що надав розписку. Частину боргу в сумі 700 доларів США ОСОБА_4 повернув,, а 21.06.2013 року помер. Згідно з відповіддю нотаріуса, дружина спадкодавця - відповідач по справі ОСОБА_3 прийняла спадщину, про що отримала відповідне свідоцтво. Як кредитор спадкодавця він звертався до неї з вимогою повернення боргу, однак вона відмовилась повертати у зв'язку з відсутністю коштів. Посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просив стягнути з відповідача 3000 доларів США, що станом на 31.07. 2015 року за курсом НБУ становить 64833 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, відповідач позов не визнала, пояснивши це тим, що про позику їй нічого не відомо, а про час смерті чоловіка Борейко знав, однак ніяких вимог не пред'являв.
Вислухавши сторони та їх представників: позивача - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідача - адвоката ОСОБА_7, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, на підставі такого.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наданої позивачем розписки, датованої 30.12.2012 р., вбачається, що ОСОБА_4 взяв в борг кошти в сумі 3700 доларів США, які зобов'язався повернути в повному обсязі до 1.06.2013 р.
Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер 21.06.2013 р. у м.Біла Церква Київської області.
Відповідно до ч.2 ст.1220, ч.3 ст.1223 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї.
Як вбачається зі спадкової справи №467/2013 р. до майна померлого 21.06.2013 р. ОСОБА_4, головою ОСББ "Дружба" у грудні 2013 року видана довідка про те, що станом на 21.06.2013 року померлий ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дружиною ОСОБА_3 та двома дітьми.
Згідно з тією ж спадковою справою, 17.12.2013 р. до Другої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області звернулась дружина померлого - відповідач по справі з заявою про прийняття спадщини, та діти померлого - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з заявами про відмову від прийняття спадщини.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Як встановлено судом, строк вимоги за розпискою настав 01.06.2013 р., а спадщина відкрилась 21.06.2013 р., однак протягом року від дня її відкриття вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, позичав не заявив.
Окрім того, відповідно до ст.ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Однак з розписки, наданої позивачем, не вбачається, у якого саме позикодавця були взяті в борг кошти, і якому саме позикодавцю зобов'язався ОСОБА_4 повернути борг.
За таких обставин суд вважає, що позивач не довів свої вимоги, а тому у позові відмовляє.
На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормами та ст.ст.10,60,88,212,214,215, 223, 293-296 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення незадоволених вимог кредитора відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_10