Справа № 495/891/16-п
11 лютого 2016 року суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайда-Герасименко О.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце роботи (посада) командир відділення взводу управління 1 гаубичного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старшина, місце мешкання: АДРЕСА_1 ,
Проведеним військовою прокуратурою Білгород-Дністровського гарнізону вивченням стану додержання службовими особами 1 гаубичного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», у діях командира відділення взводу управління 1 гаубичного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старшини ОСОБА_1 виявлені ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановлено, що у період з 24 лютого 2015 року старшина ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у 1 гаубичному артилерійському дивізіоні військової частини НОМЕР_1 , який дислокується у м.Білгород-Дністровський, Одеської області.
У період з 18 грудня 2015 року по цей час ОСОБА_1 займає посаду командира відділення взводу управління зазначеного дивізіону.
Будучи командиром відділення, відповідно до вимог ст.125 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старшина ОСОБА_1 був безпосереднім начальником для особового складу ввіреного йому відділення, повинен був своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, не допускати негідних вчинків та стримувати від їх них підлеглих.
Відповідно до вимог п.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.1, 2 Закону Украйни «Про державну службу», ОСОБА_1 є військовою посадовою особою - державним службовцем, який займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань та функцій держави, у зв'язку з чим зобов'язаний додержуватися спеціальних обмежень у відношенні державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлених на попередження корупції, знати i неухильно додержуватись у своїй службовій діяльності вимог чинного законодавства України, служити прикладом для підлеглих у виконанні своїх службових обов'язків, військових статутів, наказів, положень та інструкцій.
Разом з цим, старшина ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України, відповідно до підпункту «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, не мав права вчиняти дії, передбачені ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції», вимогами яких забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
Проте, на порушення наведених вимог законодавства, діючи умисно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків та встановлених законом обмежень і заборон, у період третьої декади грудня 2015 року старшина ОСОБА_1 вчинив порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності за наступних обставин.
Так, у третій декаді грудня 2015 року, перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , старшина ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив зайнятися іншою оплачуваною діяльністю - попрацювати водієм у ТОВ «Обрій», яке займається переробкою та реалізацією зернових культур та розташоване у зазначеному вище населеному пункті.
З цією метою, керуючись корисливими мотивами, ОСОБА_1 , приховавши свою належність до Збройних Сил України, 24 грудня 2015 року звернувся до службових осіб ТОВ «Обрій» з пропозицією надати свої послуги в якості водія з перевезення вантажів з Луганської області на територію Одеської області.
У подальшому, без укладення відповідних трудових договорів, у період з 24 до 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 працював у ТОВ «Обрій», виконуючи обов'язки водія з перевезення вантажів з села Новострахань, Кременського району, Луганської області до Білгород-Дністровського району Одеської області.
За зайняття зазначеною іншою оплачуваною діяльністю ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 2000 грн., які були передані йому у Білгород-Дністровському районі Одеської області після доставлення вантажів до місцем призначення до суб'єктів підприємницької діяльності.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, але надав заяву згідно якої вину визнав в повному обсязі та просив справу слухати в його відсутність.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням особи правопорушника, його сімейного та матеріального становища, характер протиправного діяння, адміністративне стягнення необхідно накласти у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст.27, ст.172-4, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп..
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя