Справа № 495/9149/15-к
08.02.2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі - головуючого одноособово судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12015160240002762 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 04.03.2014 року Білгород-Дністровським міськрайсудом, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 3 роки, але 06.03.2015 в силу ст. 81 КК України, на умовно-дострокове, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
потерпілий ОСОБА_6
15 вересня 2015 року, ОСОБА_3 , повторно, разом з ОСОБА_7 (відносно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з прямим умислом та корисливою метою, направленою на таємне викрадення чужого майна, підійшли до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 .
Скориставшись тим, що їх дії залишаться непоміченими, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 , перелізли через паркан та проникли до приміщення кімнат № 8, АДРЕСА_3 , 10 бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звідки таємно, навмисно, з корисливих мотивів викрали майно ТОВ «НАКАТ», а саме:
-телевізори «ALPARI» в кількості 3-х шт., б/в, вартістю за один 2200 грн, на загальну суму 6600 грн;
В процесі таємного викрадення майна їх протиправні дії були помічені охоронцем ОСОБА_8 , який намагався їх припинити шляхом зауважень. Однак, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на зауваження не відреагували, розуміючи що їх дії носять відкритий характер через огорожу перемістили викрадене майно, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Далі, ОСОБА_3 , 29.10.2015 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою м. Білгород-Дністровський вул. Лазо, 27,д, що належить гр. ОСОБА_6 , помітив, що на барній стойці в приміщені зазначеного кафе знаходиться ноутбук марки «Асер», чорного кольору, у зв'язку з чим у нього виник раптовий злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , скориставшись, тимчасовою відсутністю офіціанта ОСОБА_9 та з барної стійки вказаного кафе умисно, з корисливих мотивів відкрито викрав ноутбук марки «Асер», чорного кольору, вартістю 1500 гривень, але реалізуючи свій злочинний намір був помічений офіціантом ОСОБА_9 та власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_6 , які намагалися його наздогнати та затримати.
Після вчинення злочину ОСОБА_3 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Далі, ОСОБА_3 23.09.2015 року, приблизно о 20.00 годині, перебуваючи в будинку відпочинку по АДРЕСА_2 , у свого знайомого ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, відкрито шляхом ривка заволодів мобільним телефоном «LENOVOS580», сірого кольору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , скориставшись не очікуванням ОСОБА_10 на відкрите викрадення майна, з корисливих мотивів відкрито викрав мобільний телефон «LENOVOS580», сірого кольору, вартістю 600 гривень, з сім картами операторів «Київстар» та «Лайф», 10 гривень кожна, де на сім карті оператора «Київстар» було 5 грн., на сім карті «Лайф» грошові кошти були відсутні.
Після вчинення злочину ОСОБА_3 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. ОСОБА_10 намагався наздогнати останнього.
Далі, ОСОБА_3 14.11.2015 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи біля квіткового павільйону по вул. Першотравнева в м. Білгород-Дністровський Одеської області, звернувся до свого раніше знайомого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з проханням дати йому мобільний телефон марки G-SMART Aku A1, для того, щоб зателефонувати знайомому. Не знаючи і не підозрюючи про наміри ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_11 віддав останньому свій мобільний телефон марки G-SMART Aku A1.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, переслідуючи свою корисливу мету, спрямовану на заволодіння майном шляхом зловживання довірою, не повідомивши потерпілого ОСОБА_11 про свій намір розпорядився отриманим телефоном марки G-SMART Aku А1, вартістю 1000 гривень та сім картами операторів «Київстар» та «Лайф», 10 гривень кожна, де на сім карті оператора «Київстар» було 10 грн., на «Лайф» гроші були відсутні. Після вчинення злочину ОСОБА_3 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним визнав себе у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість, допитом потерпілого ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, дослідженням доказів, які характеризують його особистість, допитом потерпілого ОСОБА_6 . Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини злочину.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винним визнав себе у повному обсязі, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину, згідно ст. 63 Конституції України відмовився давати показання. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_11 визнав у повному обсязі. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти злочини.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив у повному обсязі викладені обставини в обвинувальному акті по факту крадіжки ноутбука скоєної обвинуваченим ОСОБА_3 в кафе «У Фонтана». Цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винуватим обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому злочині та кваліфікує його ст. 186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за ст. 186 ч.3 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, за ст. 190 ч.1 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує : суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, негативну характеристику, раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість, вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості та тяжких, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення не можливе без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України - зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов, а саме: майновий збиток у сумі 10 000 гривні. З урахуванням досліджених доказів суд вважає, що позов (майновий) потерпілого ОСОБА_6 підлягають задоволенню повністю.
Вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 компенсацію майнової шкоди в сумі 10 000 грн., оскільки доводи, наведені потерпілим в судовому засіданні заподіяння майнової шкоди, знайшли своє підтвердження, крім того у судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав у повному обсязі. Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди, суд враховує представлені потерпілим докази. Також, суд бере до уваги матеріальне становище обвинуваченого.
У ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_11 заявив цивільний позов, а саме: майновий збиток у сумі 2 000 гривні. З урахуванням досліджених доказів суд вважає, що позов (майновий) потерпілого ОСОБА_11 підлягають задоволенню повністю.
Вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_11 компенсацію майнової шкоди в сумі 2 000 грн., оскільки доводи, наведені потерпілим заподіяння йому майнової шкоди, знайшли своє підтвердження, крім того у судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав у повному обсязі. Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди, суд враховує представлені потерпілим докази у ході досудового розслідування. Також, суд бере до уваги матеріальне становище обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
Речові докази по справі - телевізори «ALPARI», які передані під розписку законному представнику ТОВ «НАКАТ» б/в «Маяк» - залишити йому.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2,3, ст. 190 ч.2 КК України, і на підставі санкції даних статей призначити покарання:
- за ст. 190 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
- за ст. 186 ч.2 КК України у виді 4 (чотирьох) року позбавлення волі.
- за ст. 186 ч.3 КК України у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, а саме строк тримання під вартою як запобіжний захід з 15.11.2015 р. по 08.02.2016 р., виходячи з співвідношення одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі відповідно до ст.72 ч.5 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15.11.2015 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 компенсацію майнової шкоди в сумі 10 000 грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_11 компенсацію майнової шкоди в сумі 2 000 грн.
Речові докази по справі - телевізори «ALPARI», які передані під розписку законному представнику ТОВ «НАКАТ» б/в «Маяк» - залишити йому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно видати обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1