"25" серпня 2009 р. Справа № 05/1758
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
про стягнення 209930,54 грн., -
Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (далі за текстом позивач) заявив позов до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі за текстом відповідач) про стягнення 214336,94 грн. заборгованості, з яких: 178985,99 грн. борг, 31423,07 грн. пеня та 3927,88грн. 3 % річних.
В ході розгляду справи позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 188511,56 грн. боргу, 18002,14 грн. пені та 3416,84 грн. - 3 % річних, а всього 209930,54 грн.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з»явився. останній направив суду телеграму з проханням відкласти справу слуханням в зв"язку з хворобою. Будь-яких доказів щодо знаходження відповідача на лікуванні суду не надано.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Крім того, відповідно до п.3.6 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Тому суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
12.05.2008 між сторонами укладено договір № 1 оренди нежитлового приміщення, загальною площею 251,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом Договір). Строк дії Договору один рік. Розмір орендної плати сторонами визначено у сумі 19051,13 грн. на місяць.
Згідно з п. 4.2 Договору, орендна плата сплачується орендодавцю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 20 числа, протягом якого приміщення перебуває в оренді.
За час дії Договору, відповідач сплатив орендну плату лише за липень-серпень 2008 року у сумі 38102,00 грн. та частково за вересень 2008 року - у сумі 2000,00 грн. Решта боргу, у сумі 188511,56 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставіою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору, відповідач повинен був самостійно вносити орендну плату. Останній сплатив орендну плату за за липень-серпень 2008 року у сумі 38102,00грн. та частково за вересень 2008 року - у сумі 2000,00 грн. Загальна сума орендної плати за час дії Договору становить 228613,56грн. Відповідач сплатив 40102,00грн. Загальна сума заборгованості становить 188511,56 грн. Розрахунок суми боргу зроблено вірно.
Позивач, посилаючись на п. 9.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню у сумі 18002,14 грн. Розрахунок суми пені зроблено вірно, у відповідності з ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань"
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просиь стягнути 3416,84 грн. 3 % річних. Розрахунок вказаної суми зроблено вірно.
В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині основного боргу з 178985,99 грн. до 188511,56 грн.
Додаткові позовні вимоги підлягають оплаті державним митом. Враховуючи заявлену суму позову в частині пені та 3 % річних, а також уточнену суму основного боргу (188511,56 грн.), загальна сума позову становить 223862,51 грн., яка підлягає оплаті державним митом у сумі 2238,63 грн. Позивачем сплачено державне мито у сумі 2245,40грн, тобто зайво сплачено 6,78 грн. Вказана сума підлягає поверненню останньому з бюджету.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 , АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 188511,56 грн. боргу, 18002,14 грн. пені, 3416,84 грн. 3 % річних, 2099,31 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути з державного бюджету суб"єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_2 державне мито у сумі 6,78 грн. Видати довідку.
Суддя В.А.Швидкий