Справа № 1-144/09
2009 рік
іменем України
03 вересня 2009 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Шафатинській О.В.
з участю прокурора: Вовка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Володимир - Волинський, Волинської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює приватним підприємцем, проживаючого у АДРЕСА_1, не судимого,
у злочинах, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 272 ч.1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1, будучи зареєстрованим розпорядженням виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради від 10.11.2000 року як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, в порушення ч. З ст. 21 Закону України «Про охорону праці» та ст. 155 КЗпП України, згідно яких введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється, без проведення органами державного нагляду за охороною праці попереднього обстеження щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці та без надання офіційного дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, в жовтні 2001 року на території виробничої бази, розміщеної у АДРЕСА_2 відкрив столярний цех, в якому з залученням найманих працівників став здійснювати підприємницьку діяльність у вигляді ремонту та виготовлення столярних виробів, чим грубо порушив вимоги вищевказаних норм закону та ст. 43 Конституції України, відповідно до якої кожному громадянину гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Крім того, ОСОБА_1, з метою несплати в дохід держави податків та обов'язкових страхових платежів, грубо порушуючи вимоги ст. 43 Конституції України та ст. ст. 21, 24, 24-1, 48 КЗпП України, в період з 13.01.08 року по 16.02.09 року використовував працю найманого працівника ОСОБА_2 та в період з 01.09.08 року по 16.02.09 року використовував працю найманого працівника ОСОБА_3, котрі виконували обов'язки охоронців, а також в період з 01.09.08 року по 16.02.09 року використовував працю найманого працівника ОСОБА_4, котрий виконував обов'язки різноробочого та заточника пил і в період з 15.11.08 року по 16.02.09 року використовував працю найманого працівника ОСОБА_5., котрий виконував обов'язки верстатника по виготовленню та обробці виробів з дерева, без укладення з вказаними працівниками трудових договорів в письмовій формі та їх реєстрації в органах Державного центру зайнятості, без занесення відомостей про роботу в їх трудові книжки та без включення часу роботи вказаних працівників у нього по найму до їх трудового стажу.
В порушення вимог ст. 43, 46 Конституції України, ст. 253 КЗпП України, ст. 1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України "Про оплату праці", ст. ст. 1, 3, 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. ст. 14, 15, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших чинних нормативних актів, підприємець ОСОБА_1 на протязі вищевказаного періоду заробітну плату найманим працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 виплачував готівкою на руки і необхідні податки та обов'язкові страхові платежі із заробітної плати цих осіб в Державну податкову інспекцію України, Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не проводив і всього не сплатив податків та платежів на суму 10804 грн. 04 коп.
В порушення вимог ст. 43 Конституції України та ст. 108 КзПП України підприємець ОСОБА_1 найманим працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрі виконували обов'язки охоронців і згідно графіку роботи працювали в нічний час, оплату праці в підвищеному розмірі не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час не проводив, чим грубо порушив конституційне право вказаних осіб на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Крім того, всупереч вимогам ст. 45 Конституції України, ст. ст. 2, 10 Закону України "Про відпустки", ст. ст. 74, 75 КЗпП України, де передбачено надання щорічних відпусток тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік із збереженням місця роботи і заробітної плати, підприємець ОСОБА_1 щорічну відпустку працівнику ОСОБА_2, котрий відпрацював в нього більше року, не надав та не виплатив останньому грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, чим грубо порушив конституційне право вказаної особи на відпочинок.
Таким чином, своїми протиправними діями приватний підприємець ОСОБА_1 грубо порушив трудові та конституційні права вищевказаних працівників, а саме: право на працю шляхом укладення трудового договору, право на захист та опіку зі сторони держави, право на включення часу роботи в трудовий стаж працівника, право на безпечні та нешкідливі умови праці, на пенсійне забезпечення в старості, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування на випадок безробіття, матеріальне забезпечення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у випадку повної або часткової втрати працездатності, право на звернення до суду для вирішення трудових спорів та інші трудові права.
Крім того, ОСОБА_1, будучи фізичною особою - підприємцем і власником відкритого ним столярного цеху, розміщеного у АДРЕСА_2, тобто особою, на яку згідно ст. 153 КзПП України покладено обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві, котрі повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, здійснюючи підприємницьку діяльність у вигляді ремонту та виготовлення столярних виробів, грубо порушуючи вимоги ст. 43 Конституції України, ст. ст. 6, 18, 21 Закону України "Про охорону праці", Постанови Кабінету Міністрів України № 1631 від 15.10.03 року "Про затвердження порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами"; п.3.10.3.11 "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.05 року; п. п. 4.9.4, 4.9.6, 4.9.10 «Правил безпечної роботи з інструментами та пристроями» та інших нормативних актів України з питань охорони праці, достовірно знаючи про те, що на підприємстві відсутній дозвіл органу державного нагляду за охороною праці на проведення робіт з підвищеною небезпекою, працівники підприємства не пройшли в установленому законом порядку навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а також верстати підприємства не відповідають вимогам безпеки, з моменту відкриття столярного цеху в жовтні 2001 року і до 18.02.09 року систематично допускав найманих працівників до робіт за верстатами, машинами і механізмами по розпиловці і обробітку деревини, не забезпечивши при цьому належних та безпечних умов їх праці, що створювало загрозу життю та здоров'ю працюючих.
Так, згідно висновку експертизи № 07.09.10-1412.09, проведеної Державним підприємством «Волинський експертно-технічний центр Національного науково - дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», верстати, які встановлені в цеху по механічній обробці деревини приватного підприємця ОСОБА_1 за вищевказаною адресою на момент проведення 18.02.09 року обстеження не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і не забезпечували необхідних умов безпеки для працюючих, а саме: на стрічковій пилорамі (марка не встановлена, документи відсутні), захисні кожухи ведучого та веденого шківів стрічкової пилки виготовлені з фанери, а також відсутній блокувальний пристрій пуску верстата при незакритих захисних огородженнях, що є порушеннями п. 3.1.5, 3.1.4, 3.2.4 ГОСТ12.2.026.0-93 «Обладнання деревообробне. Вимоги безпеки до конструкції»; на обрізному верстаті відсутній розклинювальний ніж, що є порушенням п. 5.7.2.1 ГОСТ 12.2.026.0-93; на торцювальному верстаті відсутній розклинювальний ніж та огородження робочого органу (пилки) виготовлено з дерева і металу, що є порушенням п. 5.7.2.1 та 3.1.5 ГОСТ 12.2.026.0-93. Обстежувані верстати могли заподіяти шкоду здоров'ю і настання тяжких наслідків аж до загрози життю працюючих.
Під час розгляду кримінальної справи підсудний ОСОБА_1 подав суду письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України та закриття кримінальної справи за ст.7-2 КПК України.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 - 2 КПК України за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Він раніше не судимий, злочини вчинив вперше і вчинені ним злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості. За місцем проживання та по місцю роботи характеризується виключно з позитивної сторони, свою вину у вчинених злочинах визнав в повному обсязі, щиро покаявся, активно сприяв розслідуванню вказаних злочинів, даючи правдиві показання по суті справи. Завдана протиправними діями майнова шкода, у вигляді несплати у відповідні державні органи і фонди податків та обов'язкових страхових платежів, котрі він повинен був сплачувати за використання праці найманих працівників, які працювали в нього без укладення трудових договорів, в розмірі 10840 грн. 04 коп., була відшкодована ним в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. Ще до порушення кримінальної справи і під час досудового слідства ним були усунуті всі виявлені на підприємстві перевіркою грубі порушення законодавства про працю і порушення нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки, в яких він обвинувачується, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними підтверджуючими документами.
Вищевказані обставини свідчать про те, що він щиро покаявся у вчиненому злочині і не є суспільно небезпечною особою. Просить клопотання задовільнити.
В судовому засіданні прокурор та потерпілі не заперечують проти задоволення даного клопотання та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України та закриття провадження у справі з тих же підстав, про які зазначив підсудний.
Перевіривши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що клопотання підсудного слід задовільнити.
У відповідності до ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Під час розгляду даного клопотання, обставини, викладені підсудним в його обгрунтування, повністю знайшли своє підтвердження в суді, не заперечуються іншими учасниками розгляду справи, а тому заявлене підсудним клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи стверджується, що підсудний ОСОБА_1 вперше вчинив злочини, дані злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Після вчинення злочину підсудний своєю поведінкою довів, що він перестав бути суспільно небезпечною особою, про що свідчать активне сприяння розкриттю злочину та щире розкаяння як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи судом, повне відшкодування завданої злочином шкоди. За таких обставин справи суд вважає, що підсудного може бути звільнено від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. 7-2 КПК України, на підставі ст.45 КК України, суд -
постановив:
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.ст. 172 ч.1, 272 ч.1 КК України звільнити повністю на підставі ст.7-2 КПК України, ст.45 КК України
Провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуючий: