Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2016 року Справа № 805/356/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, корп..2, позовну заяву Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
16 лютого 2016 року до суду надійшла позовна заява Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви приєднується документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом), розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано, зокрема, суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року складає 1378 грн.
З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову з вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1378 грн.
Позивачем разом із позовною заявою надано клопотання про звільнення від оплати судового збору або його відстрочення, яке обґрунтоване відсутністю коштів, призначених саме на цю статтю витрат.
Проте, суд не приймає до уваги зазначене клопотання, оскільки нормами Закону України “Про судовий збір” (в чинній на момент звернення позивача до суду редакції) не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, суб'єкти владних повноважень, які з 01.09.2015 року позбавлені пільг щодо сплати судового збору, повинні бути забезпечені відповідним фінансуванням.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», якою доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
ДПІ є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків та зборів).
Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, позивачем в порушення вищезазначених норм до суду не надано доказів сплати судового збору у вищезазначеному розмірі.
Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - залишити без руху.
Надати Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області строк до 04.03.2016року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 1378грн.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кірієнко В.О.