22 грудня 2015 р. Справа № 804/7891/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2
за участю:
позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати недійсною ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями від 08.09.2014р. серія АЕ №499434 в частині строку дії ліцензії з 16.09.2014р. по 16.09.2015р.;
- зобов'язати Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області встановити строк дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями від 08.09.2014р. серія АЕ № 499434 з 08.09.2014р. по 08.09.2015р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з закінченням дії попередньої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, нею було заздалегідь сплачені кошти в сумі 2000 грн. за перший квартал дії нової ліцензії, а саме 21.08.2014р., та була подана заява на отримання нової ліцензії. Проте, при видачі нової ліцензії відповідачем було зазначено початковий строк її дії 16.09.2014р., в супереч тому, що сама ліцензія була зареєстрована 08.09.2014р. Позивач вважає, що її право є порушеним, оскільки дії відповідача фактично передбачали заборону на провадження підприємницької діяльності та штучне створення умов для проведення перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2015р. було відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
У зв'язку з повторним автоматичним розподілом, здійсненим на підставі Розпорядження № 557д від 07.10.2015р., дана справа надійшла в провадження судді Серьогіної О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. здійснено заміну відповідача на належного - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області
У судове засідання з'явився позивач та представник відповідача.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
В письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що відповідно до п. 3.4. Порядку організації роботи головних управлінь Міндоходів із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міндоходів від 21.10.2013 року № 603 (який діяв на момент подання заяви позивачем) ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів від дня одержання документів. Позивач звернулась до контролюючого органу 08.09.2014 року, таким чином граничний строк видачі ліцензії спливає 17.09.2014 року. Просив суд відмовити у задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995р. N 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 1 Порядку організації роботи головних управлінь Міндоходів із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міндоходів від 21.10.2013р. №603 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок №603) ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються суб'єктам господарської діяльності усіх форм власності, зареєстрованим на території України, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензії оформляються на бланках єдиного зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2000р. № 1719 "Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності", з додатком до ліцензії у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 2.1 Порядку №603 передбачено, що ліцензія видається на підставі заяви та документів, перелік яких визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, поданих суб'єктом господарської діяльності (особисто або через представника, або надіслані рекомендованими листами) до Головного управління або до Центру обслуговування платників податків за місцем провадження суб'єктом господарювання торговельної діяльності.
Відповідно до п. 3 Порядку №603 розгляд поданих документів, оформлення (підготовка, друкування) ліцензій (додатків до ліцензій) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється структурним підрозділом головного управління, до повноважень якого належить виконання функцій у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ головного управління у такому порядку:
перевіряє відповідність поданих документів законодавству України;
приймає рішення про видачу ліцензії (дубліката) або готує вмотивоване рішення про відмову у видачі ліцензії;
здійснює перевірку фактичного надходження коштів за видачу ліцензії (дубліката) до бюджету;
проводить видачу ліцензії або дубліката;
вносить відповідні дані до ліцензійного реєстру та направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.
Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається у порядку, визначеному чинним законодавством, у разі:
недостовірності даних у поданих заявником документах;
невідповідності заявника згідно з поданими документами умовам провадження діяльності, що ліцензується.
Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів від дня одержання документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2014р. позивач звернулась до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з заявою про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Передова буд. 612, магазин. В даній заяві позивач просила видати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 16.09.2014р. по 16.09.2015р. та проставити відмітку про внесення плати за ліцензію у розмірі 2000,00грн., в залежності від територіального розташування.
16.09.2014р. позивачем було отримано ліцензію №499434 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за реєстраційним №404011078125 від 08.09.2014р. та строком дії з 16.09.2014р. до 16.09.2015р.
Зважаючи на те, що позивач власноруч зазначила в заяві від 08.09.2014р. початок терміну дії ліцензії саме з 16.09.2014р. по 16.09.2015р. та рішення про видачу ліцензії було прийнято відповідачем протягом 10 календарних днів від дня одержання документів, а саме 16.09.2014р., таким чином відповідач діяв в межах та у спосіб передбачених чинним законодавством.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року
Суддя ОСОБА_1