Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 лютого 2016 р. Справа №805/5197/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 14год.00хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кірієнка В.О.
при секретарі Шерстюк Н.А.
за участю
представника позивача Дейниченко В.І.
представника відповідача Пожидаєвої О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: 84112, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, корп.2 адміністративну справу за позовом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо направлення до підрозділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимоги за №184/4-23У від 05.10.2015року про сплату боргу на суму 32565,75грн., зобов'язання відкликати з державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимогу №184/4-23У від 05.10.2015року, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.08.2015року на адресу позивача надійшла вимога про сплату боргу від 08.06.2015року за №Ю-189/2-25 у розмірі 48209,97грн., яку позивачем було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду, що свідчить про відсутність узгодження суми зазначеної недоїмки. При цьому, ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко зазначає, що вимога з зазначенням суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею надсилається до ДВС, зокрема, у разі не оскарження її в судовому порядку. На підставі наведеного, вважає дії податкового органу в частині направлення до підрозділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимоги за №184/4-23У від 05.10.2015року про сплату боргу на суму 32565,75грн., з підстав наявності оскарження в судовому порядку вимоги від 08.06.2015року за №Ю-189/2-25 на суму 48209,97грн.
Просив задовольнити вимоги в повному обсязі.
Позивачем разом з позовною заявою було надано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконання за виконавчим провадженням №49180106 від 30.10.2015року, проте, в судовому засіданні представник позивача не підтримав заявленого клопотання.
Представником відповідача в судовому засіданні надані усні заперечення на позов. Податковим органом зазначено, що відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 25.01.2016року виконавче провадження №49180106 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ю-189/4-23У від 05.10.2015року було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Також, представник відповідача звернув увагу суду на те, що станом на 05.10.2015року в обліковій картці платника податків рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка підтверджується роздруківкою облікової картки Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, що й стало підставою винесення спірної вимоги №184/4-23У від 05.10.2015року та в подальшому направлення її на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.
Просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:
05.10.2015року відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-189/4-23У, якою відповідач вимагає позивача сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 32565,75грн.
Разом з тим, суд зазначає що законність та обґрунтованість винесення зазначеної вимоги не є предметом позовних вимог даної справи.
Суд, відповідно до приписів ст.11 КАС України розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно ч.5 ст.25 Закону вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
З пояснень представників сторін вбачається, що вимога від 05.10.2015року за №Ю-189/4-23У позивачем у встановлені законом строки оскаржена не була.
Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо наявності оскарження, а в подальшому скасування судом постановою від 24.12.2015року вимоги контролюючого органу від 08.06.2015року за №Ю-189/2-25 на суму 48209,97грн., як підстави визнання протиправними дій відповідача в частині направлення до ДВС вимоги від 05.10.2015року за №Ю-189/4-23У, оскільки вказана в зазначених вимогах недоїмка зі сплати єдиного внеску виникла у позивача за різні періоди, а скасування в судовому порядку вимоги від 08.06.2015року за №Ю-189/2-25 на суму 48209,97грн. не тягне за собою наслідком неузгодженість суми недоїмки, що знайшла своє відображення у вимозі від 05.10.2015року за №Ю-189/4-23У.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо направлення до підрозділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимоги за №184/4-23У від 05.10.2015року про сплату боргу на суму 32565,75грн. є законними та такими, що ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відкликати з державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимогу №184/4-23У від 05.10.2015року, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 25.01.2016року виконавче провадження №49180106 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ю-189/4-23У від 05.10.2015року було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно приписів п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору в частині зобов'язання відповідача відкликати з державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції вимогу №184/4-23У від 05.10.2015року відсутній.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За таких підстав позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Згідно ст.94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
У позовних вимогах Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 09.02.2016 року.
Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 15.02.2016 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кірієнко В.О.