264/8165/15-ц
2/264/405/2016
(ЗАОЧНЕ)
"16" лютого 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди,-
У грудні 2015 р. позивачка звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди, зазначивши, що вона перебуває у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» з 01.05.2003р. по теперішній час. Вказала, що з грудня 2014 року відповідач не виплачував їй нараховану заробітну плату у зв'язку з цим у ПАТ «Азовзагальмаш» утворилась заборгованість перед нею з виплати заробітної плати в розмірі 10102,94 грн. В зв'язку з викладеним просила стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 10102,94 грн., оскільки вважає, що діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода в розмірі 2000,00 грн., бо було грубо порушено її право на отримання заробітної плати внаслідок чого вона не могла довгий час себе утримувати, потрапила до лікарні, перенесла операцію.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Надала уточнюючу позову, де просила стягнути на її користь заборгованість з заробітної плати в розмірі 12016,29 грн. В іншій частині позовні вимоги залишила без змін та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила. Разом з тим, надав суду заперечення на позов, де визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованої заробітної плати в сумі 12016,29 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнав вважаючи їх неогрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд вважає, за можливе відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали по справі вважає, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки від 08.02.2016 р. № 238/48, заборгованість по заробітній платі перед позивачкою з урахуванням обов'язкових податків та інших утримань складає 12016,29 грн., розрахунок з позивачкою не проведений по теперішній час.
Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася, що підтверджується власною довідкою відповідача, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заявлена позивачкою заборгованість по заробітній платі в розмірі 12016,29 грн. з вирахуванням вже сум, які підлягають утриманню як обов'язкові податки та збори, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем позивачці заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, їй була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачкою у 2 000,00 гривень є завищеним.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивачки, період виниклої заборгованості по заробітній платі, розмір заборгованості, що утворилася, істотність вимушених змін у її житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 350,00 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 гривень за вимоги майнового характеру та 192,92 грн. за вимоги немайнового характеру, що загалом складає 774,12 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224 ЦПК України, ст.ст. 115, 237-1 КЗпП України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Машинобудівників, 1 (ЄДРПОУ: 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв,62, заборгованість по заробітній платі у розмірі 12016,29 грн., та моральну шкоду у розмірі 350,00 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмш», юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Машинобудівників, 1 (ЄДРПОУ: 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 774,12 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Іллічівського районного суду м. Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання заочного рішення.
На заочне рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. М. Іванченко