копія
12 лютого 2016 р. Справа № 804/2190/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.01.2016 року згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №9д адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії за результатами повторного автоматичного розподілу було передано судді Олійнику В.М.
Відповідно до клопотання про збільшення позовних вимог від 12.06.2014 року публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» (далі - ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод») просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2013 року - травень 2014 року, які були направлені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»;
- визнати протиправними та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2013 року - травень 2014 року, які були направлені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод".
Свої уточнені позовні вимоги ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» обґрунтовує тим, що територіальним управлінням Пенсійного фонду були протиправно складені та направлені на адресу позивача спірні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період жовтень 2013 року - травень 2014 року. Позивач не погоджується із включенням до розрахунків цих витрат таких осіб, що отримують пенсії: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - по списку №1 (за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») та ОСОБА_7, ОСОБА_8 - по списку №2 (за п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» видало цим працівникам довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів до неї, проте згодом самостійно визначило недоліки та помилки в цих довідках в частині визначення приналежності посади до списку №1 та списку №2 відповідно. Отже, позивач вважає, що ним не повинні відшкодовуватись фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за спірними розрахунками, які, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасування.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Це підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.
У судове засідання з'явилась представник відповідача, яка заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях територіальне управління Пенсійного фонду зазначило, що у наданих позивачем уточнюючих довідках для підтвердження спеціального трудового стажу була вірна зазначена приналежність посад до списку №1 та №2 для призначення визначеним особам пільгових пенсій. Ці довідки товариство не відкликало, нових довідок не надавало та на противагу нормам чинного законодавства України не відшкодовує управлінню суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Тим більше, що управління з метою з'ясування достовірності видачі довідок та правомірності визначення права на пенсію зазначеним у них особам, прийняло рішення про проведення зустрічної перевірки. Проте, незважаючи на належне повідомлення про проведення перевірки, позивач 10.02.2014 року все ж таки не допустив спеціалістів управління для проведення такої. Згодом відповідач запропонував ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» вирішити питання про надання достовірних пільгових довідок або відкликання їх для припинення подальшої виплати пільгових пенсій. Проте, дане питання на час судового розгляду справи залишилось не вирішеним. Тому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З урахуванням вимог ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення про подальший розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правомірності/протиправності складення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списками №1 та №2 відповідно) у період з жовтня 2013 року по травень 2014 року щодо осіб, яким призначені пільгові пенсії, а саме: за списком №1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6; за списком №2 - ОСОБА_8, ОСОБА_7 Тож це є і предметом доказування в даній адміністративній справі.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним особам за списком №1 - за жовтень 2013 року у сумі - 64858,98грн., листопад 2013 року - 64650,28грн., грудень 2013 року - 64456,42грн., січень 2014 року - 63787,38грн., лютий 2014 року - 65033,02грн., березень 2014 року - 64791,60грн., квітень 2014 року - 86924,21грн., травень 2014 року - 63152,32грн.; за списком №2 - за жовтень 2013 року у сумі - 9342,15грн., листопад 2013 року - 11238,23грн., грудень 2013 року - 9858,82грн., січень 2014 року - 10429,91грн., лютий 2014 року - 10623,05грн., березень 2014 року - 14210,81грн., квітень 2014 року - 12701,53грн., травень 2014 року - 12772,37грн. Копії відповідних спірних розрахунків та пільгових довідок є наявними в матеріалах справи. Вказані довідки були сформовані, підписані посадовцями ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та завірені печаткою товариства щодо кожної особи, яка отримала право на пільгові пенсії індивідуально. Однак, позивач оскаржує правомірність їх складення.
Так, ч.1 ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків згідно п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за №1451/11731.
У ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) визначені категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи.
Так, згідно п. а), п. б) - з) вказаної статті Закону, такими працівниками є:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Згідно абз.1, абз.4 ч.2 Прикінцевих положень розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Тому, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, порядок відшкодування підприємством витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Пунктом 6.2 Інструкції №21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Отже, нормами чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України щодо нарахування, виплати пільгових пенсій та відшкодування органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату, доставку таких пенсій, визначені владні повноваження органів Пенсійного фонду України в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема щодо виплати пільгових пенсій та визначений порядок покриття витрат на їх виплату та доставку підприємствами, на яких працювала та отримала стаж, що дає право на пенсію, відповідна особа.
Тому, суд зазначає, що в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, а оскаржувані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 та за списком №2 за період жовтень 2013 року по травень 2014 року є складеними ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А за позивачем закріплено обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що виплачуються його колишнім працівникам.
Щодо тверджень позивача про те, що ним неправильно були визначені підстави видачі пільгових довідок відповідним особам, суд зазначає наступне.
Згідно п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У п.20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1), встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи:
1) заяву про підтвердження стажу роботи;
2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні);
3) трудову книжку;
4) документи, видані архівними установами, зокрема:
а) довідку про заробітну плату;
б) копії документів про проведення атестації робочих місць;
в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Як зазначив позивач у своїх уточненнях до позову, як підставу надання пільгових пенсій у пільгових довідках було вказано - постанову Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173. Проте, на момент складання зазначених довідок вже діяла постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36. З огляду на що останній вважає довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності книжки або відповідних записів у ній такими, що містять недостовірну інформацію. Тому, на думку позивача, на їх підставі не можна було призначати пенсії зазначеним особам на пільгових умовах.
Натомість, за твердженнями відповідача довідки, видані ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод», містять всі необхідні дані, що були вказані вище згідно Порядку №18-1. Також територіальне управління Пенсійного фонду України вказало суду ці дані, що містяться в довідках та на ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» у встановлені терміни проводилась атестація робочих місць, якою затверджено перелік робочих місць виробництв, робіт, професій та посад працівників, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по спискам №1 та №2, що підтверджує інформацію, яка міститься в довідках, виданих ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод».
Крім того, за твердженнями управління, з метою з'ясування достовірності видачі довідок (на підставі первинних документів) та правомірності визначення права на пенсію, ним було прийнято рішення провести зустрічну перевірку на ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод», про що його повідомлено належним чином. Але 10.02.2014 року позивач не допустив спеціалістів управління для проведення перевірки. Тому управлінням було запропоновано вирішити питання про надання достовірних пільгових довідок або їх відкликання для припинення подальшої виплати пільгових пенсій. Однак, позивач жодним чином не прокоментував зазначені відомості, не повідомив суд про наміри вирішити наявний спір з управлінням Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області таким шляхом.
Таким чином, на момент складання спірних розрахунків та безпосередньо під час судового розгляду справи у відповідача не було інформації щодо протиправності або недійсності пред'явлених довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які були видані в тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Тим більше, позивачем не було надано суду будь-яких рішень інших судів про недостовірність та протиправність виданих пільгових довідок зазначеним особам, що набрали законної сили станом на момент судового розгляду даної адміністративної справи.
Крім того, ці пільгові довідки є невідкликаними, а нові управлінню не надавались, і саме на їх підставі стаж роботи цих осіб було включено у спірні розрахунки. Та згідно цих розрахунків відповідач подав до суду позови про стягнення сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» за період жовтень 2013 року - травень 2014 року.
Тож спірні розрахунки були складені відповідачем правомірно, а у суду відсутні підстави для визнання їх протиправними.
Згідно ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, позивач не обґрунтував належним чином заявлені позовні вимоги, не надав суду підтверджуючих його твердження доказів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 12 лютого 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник