02 жовтня 2015 р. Справа № 804/12061/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ІНЖИНІРИНГ" про накладання арешту на кошти, -
28.08.2015 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ІНЖИНІРИНГ", які знаходяться в банку, у межах суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 5100,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач немає майна, на яке можливо звернути стягнення для погашення податкового боргу у сумі 5100,00 грн. з податку на додану вартість. Позов заявлений на підставі п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 02.09.2015 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/12061/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належними чином, повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться у матеріалах справи.
Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти за відсутністю адресата. Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив таке.
Відповідач перебуває на обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.
За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 5100,00 грн., який виник згідно податкових повідомлень рішень № НОМЕР_1 від 30.01.2015року, №0001371501 від 10.03.2015 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які направлялися відповідачу за податковою адресою, однак повернулися із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 13.07.2015 року № 1486-23, яка була вручена посадовій особі підприємства особисто 21.07.15р.
З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем направлено запити до Реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, УДАЇ в Дніпропетровській області, Криворізького гірничопромислового територіального управління, Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області.
В ході проведення даних заходів позивачем встановлено, відсутність у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що підтверджується листами УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, Криворізького гірничопромислового територіального управління, Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач самостійно заборгованість не погасив.
Згідно з положеннями п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.п.94.6.2 п.94.6 ст. 94 ПК України ).
Враховуючи той факт, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність відкритого рахунку у банківських установах, а також право органу державної податкової служби звертатися до суду стосовно накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, суд вважає за можливе накласти арешт на кошти відповідача у сумі податкового боргу, що знаходяться на розрахункових рахунках останнього у банківських установах.
У листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13 «Про застосування адміністративного арешту коштів» зазначено, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, стосовно погашення податкового боргу.
В усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому, суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.
З аналізу зазначених вище норм видно, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.
Отже, вимога про накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків, який має несплачений податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 5100,00 грн., є правомірною та обґрунтованою.
Доказів сплати податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 5100,00 грн. відповідачем не надано.
Водночас, позивачем надано докази відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення ( ст. 71 КАС України).
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ІНЖИНІРИНГ" про накладання арешту на кошти - задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ІНЖИНІРИНГ" (50084, м. Кривий Ріг, мікрорайон ЮвілейнийАДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 38658330) у межах суми податкового боргу у розмірі 5100,00 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ІНЖИНІРИНГ" (50084, м. Кривий Ріг, мікрорайон ЮвілейнийАДРЕСА_2 код ЄДРПОУ 38658330) у банківських установах.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2