21 жовтня 2015 р. Справа № 804/13439/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ», в якому просила стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» (код ЄДРПОУ 33475452), на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1712,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємство має новостворений податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1712,73 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми грошових зобов'язань, донарахованих згідно податкових повідомлень рішень від 27.12.2013 р. №0010581501 та від 12.11.2013 р. №0009001501.
Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надавав.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» (далі - ТОВ «ДІНАРІС-НЕОЛІТ») (код ЄДРПОУ 33475452) перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.
Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за податком на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ОСОБА_1, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» за серпень 2013 р., за результатами якої складено акт від 25.10.2013 р. №1779 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість», яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення відповідачем норм п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларації з податку на додану вартість серпень 2013 року.
Відповідальність за вказане порушення передбачена приписами п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, згідно якої за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На підставі зазначеного вище акту перевірки від 25.10.2013 р. №1779 контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.11.2013 р. №0009001501, згідно якого до ТОВ «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.
Означене податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачу засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення з підстав закінчення терміну зберігання.
В матеріалах справи також містяться відомості, що проведення головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за податком на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ОСОБА_1, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України, камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 р., результатами якої складено акт від 27.11.2013 р. №2322 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення відповідачем норм п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2013 року.
Як зазначалося вище, відповідальність за вказане порушення передбачена приписами п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного вище акту перевірки від 27.11.2013 р. №2322 контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.12.2013 р. №0010581501, відповідно до якого ТОВ «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2040,00 грн.
Означене податкове повідомлення-рішення також було надіслане відповідачу засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення з підстав закінчення терміну зберігання.
Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 р. №0009001501 та від 27.12.2013 р. №0010581501 вважаються врученими.
Так, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 р. №0009001501 та від 27.12.2013 р. №0010581501 суду не надано, отже, визначені ними грошові зобов'язання у загальному розмірі 2210,00грн. є узгодженими.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, несплачені відповідачем штрафні санкції, визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 р. №0009001501 та від 27.12.2013 р. №0010581501, мають статус податкового боргу.
Сума вказаного податкового боргу була зменшена контролюючим органом на суму наявної у відповідача переплати у розмірі 497,27грн., після чого податковий борг склав 1712,73грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Приписами п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2015р., з урахуванням приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ю» від 05.05.2015 р. №658-23 про сплату відповідачем наявного у нього податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1712,73грн.
Станом на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 1712,73грн. суду не надано.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «ДІНАРІС-НЕОЛІТ», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу нараховано штрафні санкції.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАРІС-НЕОЛІТ» (код ЄДРПОУ 33475452, вул. Мандриківська, 47, м. Дніпропетровськ, 49000) у банках, обслуговуючих цього платника податків, кошти на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1712,73грн. (одна тисяча сімсот дванадцять гривень 73 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_2