про повернення подання
18 лютого 2016 року 15 год. 40 хв. Справа № 803/168/16
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Александрова М.А., вивчивши подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
17 лютого 2016 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Луцька ОДПІ) звернулась із поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Ухвалою судді від 17 лютого 2016 року подання, як таке, що не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), було залишено без руху та надано позивачу строк до 14:00 год. 18 лютого 2016 року для усунення недоліків, вказаних в ухвалі. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху Луцькою ОДПІ отримано о 10:30 год. 18 лютого 2016 року.
У наданий судом позивачу строк, недоліки подання, викладені в ухвалі судді від 17 лютого 2016 року, позивачем не усунуті.
Так, відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 № 928-VIII з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378 грн.
Отже, оскільки з поданням Луцька ОДПІ звернулась як суб'єкт владних повноважень, тому воно повинно бути оплачене в даному випадку судовим збором у розмірі 1 378 грн.
Однак, в порушення вказаних вимог до подання позивачем не долучено документ про сплату судового збору. При цьому, відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про судовий збір", на позивача пільги, визначені вказаною нормою, не поширюються.
Станом на 14:00 год. 18 лютого 2016 року будь-яких документів на усунення недоліків подання, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 17 лютого 2016 року, до суду від позивача не надходило.
Водночас, позивачем о 12:56 год. 18 лютого 2016 року подано суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку справляння судового збору за звернення контролюючого органу із поданням до адміністративного суду. Крім того, посилаючись на частину першу статті 88 КАС України, вказує, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В задоволенні вказаного клопотання слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 183-3 КАС України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби України при здійсненні ним передбачених законом повноважень.
Отже, подання як форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять "судовий збір" та "платник судового збору".
Указане подання Закон України "Про судовий збір" не відносить до об'єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України - до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.
Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 183-3 КАС України, є об'єктом справляння судового збору.
Вказану правову позицію викладено в Аналізі практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.
Згідно із частиною першою статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, передбачено, що Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, суб'єкти владних повноважень, які з 01 вересня 2015 року позбавлені пільг щодо сплати судового збору, повинні бути забезпечені відповідним фінансуванням.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин щодо майнового стану, які могли бути взяті судом до уваги, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для звільнення позивача від слати судового збору.
Відповідно до частини четвертої статті 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Отже, оскільки недоліки подання, зазначені в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду про залишення подання без руху від 17лютого 2016 року, у наданий суддею строк заявником не усунуті (а саме, не подано доказів сплати судового збору), тому подання слід повернути заявнику.
При цьому, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до частини четвертої статті 183-3 КАС України повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Керуючись частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків повернути позивачеві.
Роз'яснити заявнику, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Копію ухвали про повернення подання надіслати особі, яка його подала, разом із поданням та доданими до нього документами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова