Справа № 234/20592/15-ц
Провадження № 2/234/759/16
про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2016 року суддя Краматорського міського суду Донецької області Клімов В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на ? частку спільної сумісної власності, -
17.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на ? частку спільної сумісної власності.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана в порушення ст. 119 ЦПК України, а саме - позовна заява не містить ціни позову; не сплачений судовий збір у повному обсязі за ставками передбаченими Законом України «Про судовий збір».
Позовні вимоги носять матеріальний характер.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 року № 2747-IV «Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Так, розміри ставок судового збору встановлено статтею 4 цього Закону та визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивач до позовної заяви додав документ про сплату судового збору в розмірі 487,20 грн. При цьому у позовній заяві не зазначено ціну позову, тому суд позбавлений можливості визначити правильність сплати позивачем судового збору.
Таким чином позивачу необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір залежно від ціни позову, за позовні вимоги майнового характеру.
Згідно зі ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не повинен перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119 і 120 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При таких обставинах суд вважає, що позов повинен залишитись без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на ? частку спільної сумісної власності - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних недоліків в п'ятиденний термін з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде вважатися неподаною и буде повернута, якщо він у зазначений строк не усуне недоліки відповідно до цієї ухвали.
Ухвала щодо сплати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В.В. Клімов