233 № 233/270/16-ц
16.02.2016 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
при секретарі Поварніциній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про забезпечення позову,-
22 січня 2016 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13736,35 грн.
15 лютого 2016 року провадження у вказаній справі відкрито.
Позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках № 26008053809000, відкритий 19.10.2006 року та № 26053053809000, відкритий 14.03.2008 року у АТ «УкрСіббанк» на ім'я відповідачки.
Відповідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Частиною 2ст.151 ЦПК України передбачено, що в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві знаходяться у нього або в інших осіб; … У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.7 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Розглянувши позовну заяву, та зазначене клопотання, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягають задоволенню.
Всупереч вищезазначеним вимогам, що стосуються обставин викладених в заяві, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» не вказує підстави та причини, не посилається на відповідні факти, що свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того до заяви не додані докази, що зазначені рахунки та кошти на них дійсно належать відповідачці.
Тому вимоги в частині забезпечення позову на даний період є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, керуючисьст.151-155 ЦПК України,Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухали суду направити ПАТ КБ «ПриватБанк»
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя