Постанова від 10.02.2016 по справі 2а-3468/10/1770

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3468/10/1770

10 лютого 2016 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Маринич В.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі: заявника: представник не прибув,

позивача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ФО ОСОБА_1В.) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 31186,71грн.

Заява обґрунтована тим, що підставою для перегляду судового рішення від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 за нововиявленими обставинами є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2009 №0000111742/0 постановою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2015 у справі №К/800/1756/14 (№2а-2573/09/1770).

У судове засідання представник заявника не прибув, у поданій суду заяві просив розглянути заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за його відсутності.

Позивач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

З урахуванням вимог ч.2 ст.252 КАС України, суд розглянув заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за відсутності заявника та позивача.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечувалося.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №2а-3468/10/1770 за позовом ДПІ у м.Рівному до СПД ФО ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановою суду від 30.01.2014 позов задоволено повністю: стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1 до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 31186,71грн. (а.а.с.54-56).

В основу висновків суду про задоволення позовних вимог у справі №2а-3468/10/1770 щодо стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 до Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 31186,71грн. покладено судове рішення у справі №2а-2573/09/1770.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №2а-2573/09/1770 за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до ДПІ у м.Рівному про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2009 №0000111742/0. Постановою суду від 17.03.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.а.с.30-31).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 у справі №2а-2573/09/1770 (а.а.с.37-38).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі №2а-2573/09/1770 СПД ФО ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

12.11.2015 Вищим адміністративним судом України скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі №2а-2573/09/1770, та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному форми «Р» від 16.01.2009 №0000111742/0 (а.а.с.91-94).

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та задовольняючи позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми податку по господарським операціям з контрагентами, не наведено доводів та не подано доказів, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків таабо свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих постачальників.

В якості доказу не підтвердження реальності господарських операцій, є твердження податкового органу про неможливість реального виконання укладених позивачем зі своїм контрагентами правочинів через відсутність їх за місцем знаходження та відсутність у останніх необхідних умов (трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів) для ведення господарської діяльності з посиланням на дані акти податкових перевірок вказаних контрагентів. Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що податковий кредит позивача визначено на підставі податкових накладних по придбанню товарів (робіт, послуг) та звірено з реєстрами отриманих податкових накладних.

Розбіжностей з задекларованими сумами по податку на додану вартість по податковим зобов'язанням з січня 2007 року по вересень 2008 року не встановлено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операцій з придбання товару.

Позивачем податковий кредит сформований у відповідності з положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”, підтверджено відповідними податковими накладними, що виписані контрагентом зареєстрованим платником податку на додану вартість, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є документами первинного обліку.

Таким чином, на думку заявника, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2015 у справі №К/800/1756/14 (№2а-2573/09/1770) обставини, є істотними для перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 за нововиявленими обставинами.

Частиною 1 статті 245 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (ч.3 ст.245 КАС України).

Відтак, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Нововиявлені обставини - це обставини, які мають істотне значення для справи і не могли бути відомі на момент розгляду справи. Ознаками нововиявлених обставин є їх істотність та наявність існування під час розгляду справи.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації. Тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував по суті.

Обставини, на які посилається заявник є нововиявленими та у даному випадку є підставою перегляду судового рішення від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 за нововиявленими обставинами згідно зі статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

За матеріалами справи №2а-3468/10/1770 судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 29.08.2005 (а.с.13), перебуває на обліку як платник податків в податковому органі з 19.11.1997 за №7395 (а.с.3), та є платником податку на додану вартість з 30.01.1998 (а.с.14).

Згідно з розрахунком від 24.06.2010 №27956/24-29 (а.с.20), станом на 23.06.2010 за відповідачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість (з урахуванням переплати) в сумі 31186,71грн. (31185,57грн. - недоїмка, 1,14грн. - пеня), який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16.01.2009 №0000111742/0 (а.с.10), винесеного на підставі акта перевірки від 31.12.2008 №258/17-119/НОМЕР_1 (а.а.с.5-9), яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34539,00грн. (23026,00грн. - за основним платежем, 11513,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказане податкове повідомлення-рішення скасоване постановою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2015 у справі №К/800/1756/14 (№2а-2573/09/1770), яке в силу вимог ст.254 КАС України, набрало законної сили 02.12.2015.

Статтею 72 та частиною 2 статті 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на викладене, протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному форми "Р" від 16.01.2009 №0000111742/0 підтверджена у судовому порядку та не потребує доказування.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з п.60.5 ст.60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Ці ж норми були передбачені пунктом 6.4 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III, який діяв на момент виникнення правовідносин.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному форми "Р" від 16.01.2009 №0000111742/0 вважається відкликаним з дня набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2015 у справі №К/800/1756/14 (№2а-2573/09/1770), тобто з 02.12.2015.

Відтак, вказане податкове повідомлення-рішення не може вважатися належним доказом у розумінні ст.ст.69-70 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява СПД ФО ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає до задоволення.

За таких обставин, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 слід скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 160, 245-253 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі №2а-3468/10/1770 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь заявника суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області судовий збір в сумі 532,92грн. (п'ятсот тридцять дві гривні дев'яносто дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.

Попередній документ
55906840
Наступний документ
55906842
Інформація про рішення:
№ рішення: 55906841
№ справи: 2а-3468/10/1770
Дата рішення: 10.02.2016
Дата публікації: 24.02.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: