Рішення від 08.02.2016 по справі 910/332/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016Справа №910/332/16

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясний ярмарок"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд"

про стягнення 401 823,83 грн.

Представники:

від позивача: Стужук А.О. - представник за довіреністю № б/н від 03.02.2016 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясний ярмарок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд" про стягнення 401 823,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Перший м'ясний дім «Полісся" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд" укладено договір поставки товару № 280920КК, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у асортименті, кількості, відповідної якості та за цінами, попередньо погодженими сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

30 вересня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший м'ясний дім «Полісся" поставило відповідачеві свинину охолоджену 2-ї категорії у кількості 7 459,3 кг на загальну суму з урахуванням ПДВ, 365 475,86 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПМД00425.

Проте відповідач не виконав умови договору поставки та не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений товар в розмірі 365 475,86грн., тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 365 475,86грн. - сума боргу за поставлений товар, пеню в розмірі 31 721,84, 3% річних в розмірі 2 162,82 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 463,31 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.02.2016 року.

08.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 08.02.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.01.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, 05.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника та визнав позовні вимоги у частині основної заборгованості, 3% річних та індекс інфляції виніс на розсуд суду.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 13.01.2016 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

28 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Перший м'ясний дім «Полісся" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд" укладено договір поставки товару № 280920КК.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у асортименті, кількості, відповідної якості та за цінами, попередньо погодженими сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. договору, кількість та асортименту товару за цим договором зазначається специфікацією, які є невід'ємною частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, поставка кожної конкретної партії здійснюється зі складу постачальника, який знаходиться за адресою: 11543, Житомирська обл., Коростенський р-н. с. Новаки, вул. Центральна, 52

Згідно з п. 2.2. договору, строк поставки товару - постачальник зобов'язується поставити весь товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору строк 30.09.2015 року

Пунктом 2.3. договору встановлено, що передача та приймання товару здійснюється шляхом сторонами видаткових накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. договору, погоджена сторонами ціна визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.3. договору, загальна сума договору визначається сторонами специфікацією, що є невід'ємною частиною договору. Ціна договору встановлена у гривні.

Специфікацією № 1 до договору поставки товару № 28092015КК від 28.09.2015 року передбачено, що загальна вартість товару, зазначеного у цій специфікації, становить 2 500 037,84 гривень, без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 500 007,57 гривень, разом - 3 000 045,41 грн.

30 вересня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший м'ясний дім «Полісся" поставило відповідачеві свинину охолоджену 2-ї категорії у кількості 7 459,3 кг на загальну суму з урахуванням ПДВ, 365 475,86 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПМД00425 від 30.09.2015 року.

Відповідно до п. 4.4. договору, покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в рахунку-фактурі: платіжні реквізити постачальника вказані в розділі 10 договору. Датою оплати за поставлений товар вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.5. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний провести оплату протягом 14 календарних днів від дати остаточної відгрузки товару в об'ємі відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору, але не пізніше 14жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 1.5 договору, сторони зобов'язуються належним чином виконувати умови цього договору, зокрема в частині пов'язаній із своєчасною поставкою товару, своєчасним здійсненням оплат покупцем за поставлений товар та своєчасним прийманням товару покупцем.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми поставленого товару у розмірі 365 475,86 грн., суду не надано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

19 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Перший м'ясний дім «Полісся" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд", товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясний ярмарок" укладено договір № 19102015ПМДП про відступлення права вимоги.

Відповідно до договору № 19102015ПМДП про відступлення права вимоги, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 28092015КК від 28.09.2015 року, на загальну суму 3 000 045,41 грн, укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт ЄВРО БУД».

Згідно з п. 1.2. договру, за цим договром новий кредитор одержує право (замість первісного кредиторп) вимагати від боржника належного викаонання всіх зобовязань за основним договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясний ярмарок" 25.12.2015 року направило відповідачу претензію № 1 щодо оплати отриманого товару, з проханням сплатити заборгованість в розмірі 365 475,86 грн. та штрафні санкції в розмірі 36 347,97 грн.

Відповідач вимогу не виконав.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки товару № 28092015КК від 28 вересня 2015 року року, в розмірі 365 475,86 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував три проценти річних в розмірі 2162,82 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 463,31грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргу

15.10.2015 - 25.12.2015365475.861.0145038.88

Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача індекс інфляції в розмірі 2463,31 грн. та 3% річних в розмірі 2 162,82 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 31 721,84 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки, у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розрахунок суми пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

365475.8615.10.2015 - 29.10.20151522.0000 %0.121 %*6608.60

365475.8630.10.2015 - 17.12.20154922.0000 %0.121 %*21588.11

365475.8618.12.2015 - 25.12.2015822.0000 %0.121 %*3524.59

Всього: 31 721,30 грн.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 31 721,30 грн. та відмовляє у задоволенні пені в розмірі 0,54 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 0,60 грн., на відповідача - 6 026,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Євро Буд" (01014, м. Київ, вул. Скрутинського, 8, код ЄДРПОУ 37633954) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясний ярмарок" (01001, м. Київ, провул. Музейний, 2В, код ЄДРПОУ 38679654) суму основного боргу в розмірі 365 475 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 86 коп., пеню в розмірі 31 721 (тридцять одна тисяча сімсот двадцять одна) грн.. 30 коп., 3 % річних в розмірі 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 82 коп., 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн.. 31 коп., індекс інфляції в розмірі 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.02.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий

Попередній документ
55906798
Наступний документ
55906800
Інформація про рішення:
№ рішення: 55906799
№ справи: 910/332/16
Дата рішення: 08.02.2016
Дата публікації: 23.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію