ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2016Справа №910/30627/15
За позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»
До відповідача публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Остап С.С. (за дов.)
від відповідача Кость О.Г. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Львівське комунальне підприємство (далі - ЛКП) «Залізничнетеплоенерго» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») про зобов'язання відповідача списати позивачеві 126421,47 грн. пені, 23493,36 грн. 3% річних, 164853,00 грн. інфляційних втрат, що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Львівської області №914/4518/15 від 31.08.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на таке.
06.06.2015 набули чинності зміни до ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Позивач вважає, що оскільки він погасив заборгованість за природний газ, спожитий до 2014 року, в строк до 01.09.2015, підлягають списанню 126421,47 грн. пені, 23493,36 грн. 3% річних, 164853,00 грн. інфляційних втрат, стягнуті рішенням Господарського суду Львівської області № 914/4518/15 від 31.08.2015.
Суд своєю ухвалою від 04.12.2015 порушив провадження у справі № 910/30627/15.
Відповідач проти задоволення позову заперечив. На думку відповідача, оскільки станом на 06.06.2015 у позивача була відсутня заборгованість за спожитий природний газ до 01.01.2014, що встановлено Господарським судом Львівської області під час розгляду справи №914/4518/15 (заборгованість виникла за газ, поставлений протягом січня - грудня 2013 року), норми ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, списання пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою.
Позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Залізничному відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчиняти заходи по примусовому виконанню рішення Господарського суду Львівської області № 914/4518/14 від 31.08.2015.
Суд клопотання відхилив, оскільки воно не є співвідносним з заявленими позовними вимогами, адже рішення у даній справі жодним чином не матиме правового значення для стану та наслідків виконавчого провадження, що свідчить про відсутність визначених ст. 66 ГПК України підстав забезпечення позову. Крім того, забезпечення позову обраним позивачем способом фактично спрямовано на зупинення виконання чинного судового рішення в іншій справі, що не належить до компетенції суду першої інстанції.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
31.08.2015 Господарським судом Львівської області за результатами розгляду позову публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» прийнято рішення № 914/4518/14 про стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 126421,47 грн. пені, 23493,36 грн. 3% річних, 164853,00 грн. інфляційних втрат, 2301,29 грн. судового збору.
Відповідно до вказаного рішення, підставою для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат стала несвоєчасна оплата придбаного в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 природного газу. Газ було придбано за договором про закупівлю природного газу №13/3370-ТЕ-21, укладеного 12.02.2013 між Львівським комунальним підприємством (далі - ЛКП) «Залізничнетеплоенерго» (покупцем) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавцем).
Дане рішення набрало законної сили та 21.09.2015 на його виконання Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.
16.11.2015 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/4518/14 від 21.09.2015.
Заявлена позовна вимога є вимогою боржника до стягувача щодо встановлення відсутності обов'язку сплати коштів за наявним виконавчим документом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стадія виконання рішення суду, що набуло законної сили та обов'язкове для виконання, є стадією господарського процесу та регулюється нормами ГПК України та спеціальним Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 117 Господарського процесуального кодексу України надано право стягувачу або боржнику звернутись з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Прийнята судом за результатами розгляду такої заяви ухвала, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», має правовим наслідком закінчення виконавчого провадження.
Отже, виникнення на стадії виконання рішення суду обставин, які свідчать про відсутність обов'язку у боржника, є підставою для застування окремої процедури в рамках справи, у якій видавався виконавчий документ, а не підставою для подачі позову щодо встановлення факту відсутності обов'язку. В даному випадку подача позову не носить характер захисту будь-яких прав чи охоронюваних законів інтересів боржника (ст. 1 ГПК України), оскільки прийняте у такій справі рішення не є тим актом, який, в силу Закону України «Про виконавче провадження», може вплинути не стан виконавчого провадження, що здійснюється за виконавчим документом в іншій справі.
Крім того, поданий позивачем позов у даній справі носить характер оцінки обставин, що уже існували на момент прийняття рішення, оскільки зміни до ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 № 2467-VІ, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 14.05.2015 № 423-VІІІ, набули чинності 06.06.2015. Оцінку даних обставин повинен здійснювати суд при вирішенні спору про право цивільне (стягнення коштів). Вимога про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» провести списання 126421,47 грн. пені, 23493,36 грн. 3% річних, 164853,00 грн. інфляційних втрат пов'язана з зобов'язанням останнього здійснити певні записи у своєму бухгалтерському обліку. Водночас, підставою для стягнення коштів були обставини щодо порушення зобов'язання, а не дані бухгалтерського обліку. Отже, позов про зобов'язання відповідача провести списання не є спором про захист права цивільного позивача і, відповідно, не має наслідком відновлення даного права.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 16.02.2016.
Суддя С. А. Ковтун