ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.02.2016Справа №910/31527/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н. розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/31527/15
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна», м. Київ,
до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста страхування», м. Київ,
про стягнення 8 458,71 грн.,
за участю представників:
позивача - Сисоєв Є.О. (довіреність від 05.01.2016 № б/н);
відповідача - не з'явилися.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна» (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста страхування» (далі - Товариство) 8 458,71 грн. частини страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31527/15; призначено до розгляду на 26.01.2016.
22.12.2015 позивач подав суду заяву про долучення документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.01.2016 розгляд справи відкладено на 09.02.2016, у зв'язку із неявкою представників відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2016 надав пояснення по суті спору, позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представники відповідача у судове засідання 09.02.2016 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; відзив на позовну заяву не подали.
Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 09.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва,
15.07.2013 Товариством (перестраховик) і Компанією (перестрахувальник) було укладено договір № ФП-15/07/2013 (далі - Договір № ФП-15/07/2013) про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії, на підставі якого сторони укладали договори факультативного перестрахування.
22.12.2014 сторонами у рамках Договору № ФП-15/07/2013 був укладений договір перестрахування № АТ 418/14 (далі - Договір № АТ 418/14), за умовами якого:
- перестраховик прийняв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку за укладеним перестрахувальником договором від 04.12.2014 № АТ 451/14 добровільного страхування наземного транспорту (страхувальник: дочірнє підприємство «Агентство професійної безпеки «Атлант», застрахований автомобіль: Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1) сплатити перестрахувальнику частку страхового відшкодування, витрат на врегулювання збитків (страхові ризики/випадки за договором перестрахування - зникнення транспортного засобу та/або додаткового обладнання, окремих складових частин транспортного засобу, пошкодження, знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі; строк дії договору перестрахування - з 22 грудня 2014 року по 18 грудня 2015 року, відповідальність перестраховика - 12,5 % від загальної страхової суми).
Відповідно до статті 987 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про страхування» перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Отже, укладені сторонами правочини за своєю правовою природою є договорами перестрахування.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
30.08.2015 на 18-му км автодороги Київ - Одеса сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Toyota Camry (реєстраційний номер НОМЕР_1).
Відповідно до підпункту 3.1.2 договору від 04.12.2014 № АТ 451/14 добровільного страхування наземного транспорту пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП належить до страхових випадків.
Згідно із складеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахунком на оплату від 18.09.2015 № 8149 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 89 797,96 грн.
У свою чергу, згідно із складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 17.09.2015 звітом № 2184 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 89 895,43 грн. При цьому, за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.10.2015 № 18410.
Перестрахувальником було визнано зазначену подію страховим випадком, проведено розрахунок розміру страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 67 219,71 грн. шляхом перерахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для проведення відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2015 № 18482.
10.11.2015 позивач надіслав відповідачу лист № 1903, до якого були додані копії документів, що підтверджують настання вказаного страхового випадку, здійснення перестрахувальником виплати страхового відшкодування за ним, і заявлене прохання на підставі Договору № ФП-15/07/2013 та Договору № АТ 418/14 здійснити виплату частини страхового відшкодування у сумі 8 458,71 грн.
Розрахунок частини страхового відшкодування було здійснено за такою формулою:
(67 219,71 грн. + 450 грн.) х 12,5 % = 8 458,71 грн., де
- 67 219,71 грн. - це розмір страхового відшкодування, сплаченого перестрахувальником за договором від 04.12.2014 № АТ 451/14 добровільного страхування наземного транспорту;
- 450 грн. - це розмір витрат перестрахувальника на врегулювання збитків (проведення автотоварознавчого дослідження);
- 12,5 % - це розмір відповідальності перестраховика за Договором № АТ 418/14.
Відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 та пункту 10.2 Договору № ФП-15/07/2013 перестраховик зобов'язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестраховиком згідно із умовами відповідного договору перестрахування. Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на поточний рахунок перестрахувальника, страхувальника або застрахованої особи (згідно із листом перестрахувальника) не пізніше 15 банківських днів з дати одержання перестраховиком від перестрахувальника документів, зазначених у піпункті 9.1.11 пункту 9.1 Договору № ФП-15/07/2013.
Відповідач отримав пакет документів та лист позивача 19.11.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, перестраховик був зобов'язаний здійснити виплату перестрахувальнику частини страхового відшкодування до 10.12.2015.
Разом з тим, відповідач умови договорів не виконав та частину страхового відшкодування у сумі 8 458,71 грн. позивачу у визначений строк не перерахував.
Компанія надсилала на адресу Товариства вимогу про сплату частини страхового відшкодування (від 11.12.2015 № 2123), яка була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача частини страхового відшкодування у сумі 8 458,71 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста страхування» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40-У; ідентифікаційний код: 35744243) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А; ідентифікаційний код: 34809641): 8 458 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 71 коп. страхового відшкодування та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 18.02.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук