ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.02.2016Справа №911/4659/15
За позовомПриватного підприємства "Фастторг-2009"
До Київської обласної державної адміністрації
Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні"
Провизнання права постійного користування земельними ділянках
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача:Добровольський Я.В., представник за довіреністю від 02.02.2016 р.;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: Марценюк-Кухарук А.П., керівник, наказ № 49-к/к від 08.04.2015 р.
У листопаді 2015 року Приватне підприємство "Фастторг-2009" звернулося до суду з позовом про визнання права постійного користування земельними ділянками, розташованими у Київській області з мотивів набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на них.
Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2015 № 911/4659/15.
12.11.2015 Господарським судом Київської області ухвалено направити справу № 911/4659/15 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 справу прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О.В. та призначено до розгляду на 10.12.2015.
03.12.2015 до суду надійшла заява Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні" про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
10.12.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.12.2015.
Ухвалою від 11.12.2015 судом повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінвест Трейдінг" про вступ у справу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
У судовому засіданні, що відбулося 17.12.2015, суд перейшов до розгляду спору по суті, розглянув та задовольнив заяву Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні" про вступ у справу та оголосив перерву в засіданні до 14.01.2016.
Ухвалою від 14.01.2016 розгляд справи було відкладено на 02.02.2016, а також продовжено строк вирішення спору за сумісним клопотанням представників сторін.
02.02.2015 відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, про поважність причин його неявки суд не повідомив, а тому, зважаючи на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та заслуховування пояснень представника відповідача по суті спору у попередньому засіданні, суд вважає за належне провести розгляд справи 02.02.2015 за відсутності представника відповідача з винесенням остаточного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, позовні вимоги мотивовані набуттям позивачем права власності на нерухоме майно, а саме: дослідно-виробничий випробувальний комплекс в урочищі "Сваром'я" Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області внаслідок визнання переможцем прилюдних торів з реалізації нерухомого майна на підставі акті про проведення прилюдних торгів від 17.06.2015 та приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України. Оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:017:0001 площею 4,7290 га та 3221884000:33:017:0002 площею 5,2710 га перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні", а розташоване на них нерухоме майно було продане з прилюдних торгів як майно боржника - Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні", Приватне підприємство "Фастторг-2009" після придбання об'єкта нерухомості набуло право постійного користування вказаними земельними ділянками, що неправомірно заперечується Київською обласною державною адміністрацією.
Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника відповідача Київська обласна державна адміністрація повністю не погоджується з заявленими вимогами, вказуючи на те, що вони не відповідають ст. 92 Земельного кодексу України, а також посилаючись на недійсність прилюдних торгів, з яких позивач придбав нерухоме майно, що належало Державному підприємству "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні" та наявність судового рішення про припинення права третьої особи на користування спірними земельними ділянками.
Представник третьої особи проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував.
02.02.2016 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві 17.06.2015 року складено акт проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у зведеному виконавчому провадженні № 41015451 на підставі протоколу про проведення електронних торгів, складеного 24.04.2015 № 75748 Державним підприємством "Інформаційний центр Міністерства юстиції України", відповідно до якого переможцем торгів визнано Приватне підприємство "Фассторг-2009".
25.06.2015 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Пушняк М.О. Приватному підприємству "Фастторг-2009" видано свідоцтво про право власності на майно, що складається з виробничого випробувального комплексу, який знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, урочище "Сваром'я", вартістю 2 481 369,00 грн., загальною площею 7 967,50 кв.м., який придбаний Приватним підприємством "Фассторг-2009" за 3 441 658,80 грн., що раніше належало Державному підприємству "Державний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут інноваційних технології в енергетиці та енергозбереженні" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 159951, виданого 09.12.2004 Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області 10.12.2004 за реєстровим № 8938147, номер запису: 12в книзі: 1.
У вересні 2015 року позивач направив відповідачеві заяву від 18.09.2015 № 36, якою просив передати Приватному підприємству "Фассторг-2009" в постійне користування земельні ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 площею 4,7290 га та номером 3221884000:33:017:0002 площею 5,2710 га з цільовим призначенням "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони та іншого призначення", що знаходяться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту).
Київська обласна державна адміністрація на заяву відповідача у відповідь направила лист від 07.10.2015 № 11-32/16287, яким повідомила про відсутність правових підстав для передачі позивачу у користування спірних земельних ділянок (відсутність законодавчих передумов за ст. 92 Земельного кодексу України).
Вважаючи неправомірною відмову відповідача, позивач вважає. Що між сторонами виник спір щодо наявності у Приватного підприємства "Фастторг-2009" права постійного користування описаними вище земельними ділянками, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом про визнання за собою права постійного користування.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, де закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Суд погоджується з позивачем щодо наявності в законодавстві підстав для набуття права користування земельною ділянкою від іншої особи у разі отримання у власність розміщеного на такій земельній ділянці нерухомого майна, проте, на думку суду, позивачем не враховано ряд особливостей та спеціальних норм законодавства, що підлягають застосування до спірних правовідносин і які стосуються різних правомочностей щодо землі, цільового призначення й порядку набуття таких правомочностей тощо, у зв'язку з якими позовні вимоги підлягають відхиленню.
Так, у ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Позивач у справі не належить до жодної з описаних категорій суб'єктів, які можуть отримати в постійне користування земельні ділянки, що унеможливлює визнання за ним права постійного користування спірними земельними ділянками.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
У ст. 65 Земельного кодексу України вказується, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Отже, зважаючи на головну направленість господарської діяльності позивача, набуття ним права користування земельними ділянками, які за своїм цільовим призначенням належать до земель такої категорії як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони та іншого призначення, не відповідатиме описаним вище законодавчим нормами, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки є землями державної власності, що у 1979 році були передані в постійне користування Головного підприємства Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та електротехніки, правонаступником якого є Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" для будівництва об'єктів випробувального полігону.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 у справі № 911/1531/15 припинено право постійного користування Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" земельними ділянками, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області площею 4,6804 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0001, площею 5,3196 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0002 та зобов'язано Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації такі земельні ділянки.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності для громадян та юридичних осіб встановлені у ст. 116 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Заявивши вимоги про визнання за собою права користування описаними вище земельними ділянками, що належать до земель державної власності, позивач не дотримався законодавчо встановленої процедури, не враховував необхідність наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, що також унеможливлює задоволення заявленого позову.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2015 і постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 у справі № 911/1531/15 наразі скасовані постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2015 з направленням справи на новий розгляд. Проте, дана обставина жодним чином не впливає на мотиви відмови у задоволенні позову про визнання права постійного користування земельними ділянками.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/26146/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", Приватного підприємства""Фастторг-2009" про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними задоволено позовні вимоги та визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, урочище "Сваром'я", проведені 23.04.2015 Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів.
Рішення мотивоване порушенням приписів нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок реалізації арештованого майна, зокрема, законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Визнання недійсним вказаних електронних торгів нівелює підстави, відповідно до яких позивач звернувся до суду з позовом про визнання права користування земельними ділянками.
Станом на час вирішення спору, рішення у справі № 910/26146/15 оскаржене до апеляційної інстанції та не набрало законної сили.
Разом з тим, дана обставинами, на думку суду, не впливає на мотиви відмови у задоволенні заявленого позову у справі № 911/4659/15.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги судом відхиляються повністю, а судові витрати покладаються на позивача у визначеному законодавством розмірі.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 17.02.2016 р