ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.02.2016Справа №910/32397/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Споживчого кооперативу «Загальний дім»
до про Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 1 036 881 грн. 47 коп.
Представники:
від Позивача: Шапов С.О. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Сутирін В.В. (представник за довіреністю)
Споживчий кооператив «Загальний дім» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» (надалі також - «Відповідач») про стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 1 036 881 грн. 47 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 04.09.2015 року між Споживчим кооперативом «Загальний дім» та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 були укладені Договори про відступлення права вимоги (цесії) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» на загальну суму 1 036 881 грн. 47 коп. Як зазначає Позивач, вказані фізичні особи через сервіс он-лайн платежів здійснили помилкове перерахування грошових коштів Відповідачу на загальну суму 1 036 881 грн. 47 коп. Фізичні особи звертались із заявами до Відповідача про повернення помилково перерахованих грошових коштів, які залишені без виконання. За таких підстав, вказані грошові кошти підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2015 р. порушено провадження у справі № 910/32397/15, судове засідання призначено на 20.01.2016 року.
13.01.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.12.2015 року.
18.01.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.12.2015 року.
18.01.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволені позовних вимог.
20.01.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін.
Відповідно до статті 37 Господарського процесуального кодексу України речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене, з метою з'ясування фактичних обставин справи, Суд вважає за необхідне зобов'язати:
1) Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Форте Лайф".
2) Відповідача надати банківські виписки про отримання коштів із зазначенням призначення платежу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2016 року відкладено розгляд справи на 11.02.2016 року, у зв'язку витребуванням додаткових доказів по справі.
09.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.
09.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові заперечення на відзив Відповідача.
09.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про зобов'язання Відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.
09.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про витребування у Відповідача заяв на укладення договорів страхування, фінансових анкет та медичних довідок на імені фізичних осіб.
11.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів заяв від страхувальників.
В судовому засіданні 11 лютого 2016 року Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про витребування у Відповідача заяв на укладення договорів страхування, фінансових анкет та медичних довідок на імені фізичних осіб. В судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяв на страхування, яке Судом розглянуто та задоволено, оригінали яких досліджені Судом в судовому засіданні.
Суд на місці ухвалив - відмовити у задоволенні клопотання Позивача про долучення до матеріалів справи оригіналів заяв від страхувальників.
В судовому засіданні 11 лютого 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши Клопотання Позивача про зобов'язання Відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки в матеріалах справи наявні копія статуту, виписки з ЄДР на Відповідача.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 11 лютого 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.09.2015 року між Споживчим кооперативом «Загальний дім» (Сторона 2) та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (Сторона 1) були укладені Договори відступлення права вимоги, за умовами яких Сторона 1 безоплатно відступила Стороні 2 право вимоги у повному обсязі за договорами, укладеними з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте Лайф».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що йому за Договорами відступлення права вимоги (цесії) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» відступлено право на загальну суму 1 036 881 грн. 47 коп. Як зазначає Позивач, вказані фізичні особи через сервіс он-лайн платежів здійснили помилкове перерахування грошових коштів на загальну суму 1 036 881 грн. 47 коп. Відповідачу. Фізичні особи звертались із заявами до Відповідача про повернення помилково перерахованих грошових коштів, які залишені без виконання. За таких підстав, вказані грошові кошти підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Споживчого кооперативу «Загальний дім» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заявок про укладення договору (полісу) добровільного страхування життя між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте Лайф» та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 були укладені Поліси добровільного страхування життя, наявні в матеріалах справи.
На виконання умов Полісів добровільного страхування життя через сервіс он-лайн платежів фізичні особи здійснили перерахування грошових коштів Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Форте Лайф», зокрема: ОСОБА_6 08.06.2015 р. - 90 846 грн. 00 коп., 02.06.2015 р. - 90 846 грн. 00 коп., 08.06.2015 р. - 31 538 грн. 71 коп. (№ договору 1016610034 від 02.06.2015 р.); ОСОБА_5 15.06.2015 р. - 63 738 грн. 00 коп., 15.06.2015 р. - 31 588 грн. 24 коп. (№ договору 1016610040 від 15.06.2015 р.); ОСОБА_4 28.08.2014 р. - 6 326 грн. 00 коп., 28.08.2104 р. - 201 56 грн. 23 коп. (№ договору 1015700066 від 28.08.2014 р.); ОСОБА_3 17.06.2015 р. - 22 147 грн. 74 коп., 17.06.2015 р. - 47 136 грн. 00 коп. (№ договору 1116610043 від 17.06.2015 р.); ОСОБА_7 28.05.2015 р. - 68 594 грн. 00 коп., 28.05.2015 р. - 31 561 грн. 93 коп. (№ договору 1016610027 від 28.05.2015 р.); ОСОБА_8 18.06.2015 р. - 43 300 грн. 47 коп., 18.06.2015 р. - 110 408 грн. 00 коп. (№ договору 1116600044 від 18.06.2015 р.); ОСОБА_17 09.06.2015 р. - 21 102 грн. 44 коп., 09.06.2015 р. - 44 502 грн. 00 коп. (№ договору 1116610038 від 05.06.2015 р.); ОСОБА_18 16.06.2015 р. - 10 725 грн. 00 коп., 16.06.2015 р. - 26 580 грн. 69 коп. (№ договору 1116610041 від 16.06.2015 р.); ОСОБА_11 20.06.2015 р. - 25 393 грн. 00 коп., 20.06.2015 р. - 21 329 грн. 15 коп. (№ договору 1016610046 від 20.06.2015 р.); ОСОБА_19 27.05.2015 р. - 42 838 грн. 00 коп., 27.05.2015 р. - 21 423 грн. 47 коп. (№ договору 1016610026 від 27.05.2015 р.); ОСОБА_13 29.05.2015 р. - 25 364 грн. 00 коп., 29.05.2015 р. - 10 524 грн. 11 коп. (№ договору 1016610031 від 29.05.2015 р.); ОСОБА_14 15.06.2015 р. - 34 504 грн. 00 коп., 15.06.2015 р. - 10 529 грн. 41 коп. (№ договору 1016610039 від 15.06.2015 р.); ОСОБА_15. 16.06.2015 р. - 10 725 грн. 00 коп., 16.06.2015 р. - 16 184 грн. 00 коп. (№ договору 1116610042 від 16.06.2015 р.); ОСОБА_20 23.06.2015 р. - 46 086 грн. 00 коп., 23.06.2015 р. - 10 884 грн. 35 коп. (№ договору 1016610047 від 19.06.2015 р.); що підтверджується відповідними квитанціями, наявними в матеріалах справи.
Суд зазначає, що в даному випадку фізичні особи саме на виконання умов договорів, укладених з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте Лайф», здійснили перерахування грошових коштів на загальну суму в розмірі 1 036 881 грн. 47 коп., факт сплати яких підтверджується відповідним посиланням на номер договору та його дату у квитанціях про оплату послуг через сервіс он-лайн платежів.
Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Проте, Суд зазначає, що станом на час звернення до суду з вказаним позовом Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів визнання укладених правочинів недійсними або їх розірвання, на виконання умов яких були перераховані спірні грошові кошти.
Суд зазначає, що між сторонами існували господарські зобов'язальні правовідносини, на виконання умов яких фізичні особи, які відступили своє право вимоги Позивачу, і перерахували Відповідачу грошові кошти. Нормами цивільного та господарського права України в розділі «зобов'язальне право» визначено, що зобов'язання припиняється тільки у випадку їх належного виконання. Тобто, якщо сторона, яка здійснила будь-які дії на виконання своїх договірних зобов'язань, вважає, що інша сторона неналежним чином виконала свої договірні зобов'язання (в тому числі, по неналежному оформленню будь-яких документів, що мають відношення до договору), вона має право звернутися до суду по захист своїх порушених прав та інтересів у порядку, визначеному в главі 51 Цивільного кодексу України та розділу 5 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків порушення винною стороною її договірного зобов'язання.
Таким чином, Суд вважає, що спірні грошові кошти отримані Відповідачем в межах договірних правовідносин у передбаченій нормами законодавства формі без доведення Позивачем факту необхідності застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України в частині повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, тому що ці норми можуть застосовуватись тільки, якщо на підставі положень інших спеціальних норм потерпіла особа не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав (предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права, в даному випадку нормами зобов'язального господарського права). До того ж, оскільки між сторонами були укладені договори, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставне збагачення (постанова Верховного Суду України від 22.01.13 р. по справі № 5006/18/13/2012).
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилався Позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі №6-88цс13.
Крім того, Суд звертає увагу, що 04.09.2015 року між Споживчим кооперативом «Загальний дім» (Сторона 2) та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (Сторона 1) були укладені Договори відступлення права вимоги, за умовами яких Сторона 1 безоплатно відступила Стороні 2 право вимоги у повному обсязі за договорами, укладеними з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте Лайф».
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).
Таким чином, Суд зазначає, що за вказаними договорами відступлення права вимоги від 04.09.2015 року до Споживчого кооперативу «Загальний дім» перейшло право вимоги саме за договорами, укладеними Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте Лайф», а тому посилання Позивача про відсутність договірних відносин між фізичними особами та Відповідачем спростовується вищенаведеними та оціненими Судом доказами.
Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Споживчого кооперативу «Загальний дім» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України у розмірі 1 036 881 грн. 47 коп. є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Споживчого кооперативу «Загальний дім» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 1 036 881 грн. 47 коп. - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 лютого 2016 року.
Суддя О.В. Чинчин