номер провадження справи 32/5/16
10.02.2016 Справа № 908/24/16
за позовом Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1/2)
про стягнення 443 944,50 грн.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 183 від 01.09.2015 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство “Мотор Січ” з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” про стягнення 443944,50 грн., які складаються з суми сплаченої за поставлену продукцію в розмірі 403585,75 грн. та штрафу в сумі 40358,75 грн.
Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 05.01.2016 р. справу № 908/24/16 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2016 р. порушено провадження у справі № 908/24/16, справі присвоєний номер провадження 32/5/16, справа призначена до розгляду на 26.01.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою суду від 26.01.2016 р., у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 10.02.2016 р.
Позивач в судовому засіданні 10.02.2016 р. підтримав позовні вимоги, які ґрунтуються на приписах ст. ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 526, 530, 598, 599, 610, 629, 678, 680, 693, 712 Цивільного кодексу України та умовами договору на поставку продукції (товару) № 3449/10-Д(УЗ) від 16.04.2010 р.
Від відповідача повернулись ухвали суду від 11.01.2016 р. про порушення провадження по справі та від 26.01.2016 р. про відкладення розгляду справи з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” є 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1/2, яка відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду по даній справі, які направлялися на адресу відповідача, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 10.02.2016 року за відсутності представника відповідача.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
У засіданні суду 10.02.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
16.04.2010 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство «Движение» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Мотор Січ” (покупець) було укладено договір на поставку продукції (товару) № 3449/10-Д(УЗ) (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію (товар): спецпідшипники, загальні деталі.
Згідно з п. 1.2 Договору передбачено, що розгорнута номенклатура (асортимент) продукції (товару) зазначається у специфікаціях, доданих до договору які є невід'ємною частиною до договору.
Специфікаціями № 10 та № 11 сторони узгодили товар, а саме найменування товару - підшипник, загальною сумою з ПДВ - 856261,48 грн.
Датою поставки продукції (товару) вважається дата оформлення транспортної накладної (п. 3.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач поставив, а позивач прийняв товар, що підтверджується накладними: № 17 від 29.05.2011 р. (на суму 42854,40 грн.), № 13 від 23.05.2011 р. (на суму 56073,29 грн.), № 09 від 22.04.2011 р. (на суму 42854,40), № 07 від 20.04.2011 р. (на суму 64281,60 грн.), № 15 від 27.05.2011 р. (на суму 64281,60 грн.), № 16 від 28.05.2011 р. (на суму 64281,60 грн.), № 14 від 25.05.2011 р. (на суму 64281,60 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.
Вищезазначені накладні, підтверджують факт прийняття позивачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи та печатки сторін на вказаних накладних.
Відповідно до п. 3.3 договору разом з продукцією постачальник направляє покупцю рахунок фактуру, документ якості заводу виробника, завіреною підписом з розшифровкою призвіща та печаткою підприємства постачальника з зазначенням дати, товарно-транспортної накладної, податкової накладної.
На виконання умов договору, постачальник направив покупцю для оплати за поставлений товар рахунки № 12 від 26.05.2011 р. та № 26 від 07.04.2011 р.
Позивач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав, що підтверджується платіжними документами № 7373 від 08.04.2011 р., № 9466 від 28.04.2011 р., від 26.05.2011 р.
Відповідно до п. 2.2. Договору, постачальник гарантує, що поставлена продукція буде відповідати ДСТу, ТУ, ОСТ, № ЕТУ 100, ТУ 3900-А та підтверджуватися документом якості заводу - виробника, а також копією сертифікату відповідності по ДСТУ 3498-96, узгодженої у встановленому порядку.
У випадку недопоставки або виявлені виробничі дефекти в отриманій продукції (товарі), постачальник здійснює допоставку продукції, усуває дефекти або здійснює заміну на якісну продукцію протягом 30 - денний строк за свій рахунок. Покупець має право вимагати від постачальника повернення сплачених за продукцію грошових коштів. Постачальник зобов'язаний повернути на рахунок покупця суму оплати протягом 10 календарних днів (п. 2.5 Договору).
Як зазначає позивач поставлений товар, виявився неякісним і був замінений шляхом підписання сторонами додаткової специфікації № 18 від 05.06.2013 р.
Відповідач здійснив заміну забракованого товару, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 11.07.2013 р. та № 2 від 11.07.2013 р.
Під час подальшої експлуатації були виявлені виробничі дефекти в продукції та в продукції, яка була поставлена на заміну, про що було складено рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 р.
Відповідно до Рекламаційного акту № 201 від 13.11.2013 р. комісією встановлено, що при вхідному контролі продукція (підшипники) в кількості 21 штуки виявилась бракованою та належить поверненню на адресу постачальника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение”.
Претензією №714/СПО від 23.12.2013 р., направленою на адресу відповідача, позивач вимагав здійснити заміну поставленого товару неналежної якості або сплатити збитки від браку в сумі 403585,75 грн. До претензії позивач долучив рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 р.
Неодноразово позивач звертався до відповідача з листами (вих. № УЗ/16-33487 від 21.11.2013 р. та вих. № УЗ/16-34512 від 05.12.2013 р.) якими просив підтвердити отримання вищезазначених підшипників з підприємства позивача.
Відповідач претензію та листи залишив без відповіді.
Як зазначив позивач, відповідач не здійснив повернення грошових коштів за неякісну продукцію та не здійснив поставку продукції належної якості, у зв'язку з чим на розгляд господарського суду Запорізької області було передано спір про стягнення з відповідача 403585,75 грн. сплаченої за поставлену продукцію та 40358,75 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості
Розглянувши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновків щодо правомірності вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу (ЦК) України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 4 ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Згідно з частинами 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно з п. 2.2. Договору, постачальник гарантує, що поставлена продукція буде відповідати ДСТу, ТУ, ОСТ, № ЕТУ 100, ТУ 3900-А та підтверджуватися документом якості заводу - виробника, а також копією сертифікату відповідності по ДСТУ 3498-96, узгодженої у встановленому порядку.
В якості доказів позивач посилається на Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 р. складений по факту виявлення невідповідності отриманої продукції від відповідача в кількості 21 штуки на суму 403585,75 грн.
Відповідно до п. 2.5 Договору передбачено що, у випадку недопоставки або виявлені виробничі дефекти в отриманій продукції (товарі), постачальник здійснює допоставку продукції, усуває дефекти або здійснює заміну на якісну продукцію протягом 30 - денний строк за свій рахунок. Покупець має право вимагати від постачальника повернення сплачених за продукцію грошових коштів. Постачальник зобов'язаний повернути на рахунок покупця суму оплати протягом 10 календарних днів.
Пунктом 9.4. договору сторони узгодили, що претензії по якості може бути пред'явлена покупцем постачальнику протягом 30 днів з моменту виявлення невідповідності отриманої продукції документами.
На виконання п. 9.4. договору, позивач направив претензію №714/СПО від 23.12.2013 р., якою вимагав здійснити заміну поставленого товару неналежної якості або сплатити збитки від браку в сумі 403585,75 грн. До претензії позивач долучив рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 р.
Згідно з положеннями ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Приписами ст. 680 ЦК України передбачено право покупця пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Позивач неодноразово направляв ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” листи (вих. № УЗ/16-33487 від 21.11.2013 р. та вих. № УЗ/16-34512 від 05.12.2013 р.), яким позивач вимагав здійснити заміну поставленого товару неналежної якості або сплатити збитки від браку в сумі 403585,75 грн.
Відповідач заміну товару не здійснив та не повернув суму 403585,75 грн. за браковану продукцію.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту усунення недоліків поставленої неякісної продукції або повернення на користь позивача суми за браковану продукцію в розмірі 403585,75 грн. (вартість бракованих підшипників в кількості 21 штуки).
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” про стягнення 403585,75 грн. є правомірним та обґрунтованими.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 40358,57 грн. штрафу в розмірі 10 % від вартості неякісної продукції.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 9.2. договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% вартості бракованої продукції (товару), якщо не усунуть дефект або не здійснить заміну бракованої продукції на якісну в строк, передбачену п. 2.5. договором.
В той же час, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Поскільки відповідач не надав заяву про застосування позовної давності до вимог в частині стягнення штрафу, у суду немає підстав для її застосування. Представлений розрахунок штрафу суд вважає обґрунтованим, а вимоги про стягнення 40358,57 грн. штрафу такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” про стягнення 443944,50 грн. задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Підприємство “Движение” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воровського, 1/2, код ЄДРПОУ 22158995) на користь Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, код ЄДРПОУ 14307794) 403585 (чотириста три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 75 коп. основного боргу, 40358 (сорок тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 75 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 6659 (шість тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 17 коп. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “18” лютого 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.