ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.02.2016Справа №910/32063/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
Про відшкодування шкоди 2 043,43 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Олексієнко О.А. (дов. № 08-2016 від 01.01.2016)
В судовому засіданні 10.02.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
21.12.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" надалі - відповідач) про відшкодування шкоди 2 043,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/32063/15, розгляд справи призначено на 13.01.2016.
В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3491060 3, згідно якого 29.12.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
13.01.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 10.02.2016.
В судове засідання, призначене на 10.02.2016, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судове засідання, призначене на 10.02.2016, представник відповідача з'явився та надав пояснення по суті справи.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
06.06.2014 між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 087587 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
09.12.2014 в м. Кременчуці відбулося зіткнення автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника та тролейбуса ЮМЗ ТІ, номер борту 160, що знаходився під керуванням ОСОБА_3.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 2 043,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30104 від 04.02.2015 (копія розрахункових документів міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом від 03.02.2015 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Крюківського районного суду Кременчука Полтавської області 29.01.2015 у справі № 537/6968/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. п. 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Разом з тим, відповідно до постанови Крюківського районного суду Кременчука Полтавської області від 13.01.2015 у справі № 537/6967/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2. п. 10.1, 13.1, 13.3, 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Тобто, дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок порушення обома водіями правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначений відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Таким чином, враховуючи наявність вини обох водіїв у скоєнні ДТП, в результаті якої було завдано матеріальної шкоди, Позивач має право на одержання 50 % від суми виплаченого ним страхового відшкодування.
Таким чином, сума страхового відшкодування з урахуванням обопільної вини учасників ДТП та франшизи, складає 1 021,72 грн. (2 043,43 грн. (вартість відновлювального ремонту) * 50% (обопільна вина).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б,2 під'їзд, ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 40, ідентифікаційний код: 20782312) грошові кошти: основного боргу - 1 021 грн. 72 коп. та судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ.
5. Копію рішення надіслати сторонам
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.02.2016.
Суддя М.О. Лиськов