номер провадження справи 10/170/15
17.02.2016 Справа № 908/6205/15
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Куйбишевського району електричних мереж, (71001, Запорізька обл., смт. Куйбишеве, вул. Смирнова, 40)
до відповідача: Комунальне підприємство “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69057, м. Запоріжжя., вул. Перемоги, 129 а)
про стягнення суми витрат від інфляції та 3 % річних у сумі 281 904, 82 грн.
суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 79 від 31.12.2015 р.;
від відповідача - не з'явився.
Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Куйбишевського району електричних мереж, Запорізька область., смт. Куйбишеве до Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про стягнення суми витрат від інфляції та 3 % річних у сумі 281 904, 82 грн. за договорами про постачання електричної енергії №261 від 14.03.2013 р. та № 261 від 20.04.2012р.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.12.2015 р., справу 908/6205/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6205/15, якій присвоєно номер провадження 10/170/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.01.2016 р.
Представник відповідача у судове засідання 25.01.2016 р. не з'явився, на адресу суду ніяких заяв та клопотань не направив. Відзив на адресу суду не надіслав.
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2016 р. підтримав вимоги викладені в позові та надав до суду письмове нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог. Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 17.02.2016 р. на 09 год. 30 хв.
У судове засідання 17.02.2016 р. представник відповідача вдруге не з'явився, ніяких клопотань до суду не направив, письмовій відзив не надіслав. Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві, та просив суд задовольнити їх повністю.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”,
- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).
Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 17.02.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.
Позивач в своєму позові зазначив, що 23.09.2014 р. господарським судом Запорізької області у справі № 908/3074/14 було винесено рішення про задоволення позову Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Куйбишевського району електричних мереж та стягнуто з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради суми заборгованості за спожиту електричну енергію 329 613, 30 грн., 3% річних - 5 396, 86 грн. інфляційних нарахувань - 3 090, 99 грн. та 6 947, 33 грн. судового збору.
Виконання рішення в частині оплати суми заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних, інфляційних нарахувань було розстрочене строком на 9 місяців починаючи з 22.10.2014 р. по 22.06.2015 р. включно, рівними частинами у розмірі 39 367, 22 грн. (в тому числі за спожиту активну електричну енергію - 329 613, 30 грн.)
Вказане рішення господарського суду Запорізької області набуло законної сили 23.09.2014 р. та судом надана розстрочка його виконання, починаючи з 22 вересня 2014 р. зі строками сплати:
- до 22 жовтня 2014 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 листопада 2014 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 грудня 2014 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 січня 2015 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 лютого 2015 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 березня 2015 р. суми 39 367,22 грн.;
- до 22 квітня 2015 р. суми 39 367, 22 грн.;
- до 22 травня 2015 р. суми 39 367,22 грн.;
- до 22 червня 2015 р. суми 39 367,22 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням у справі № 908/3074/14 було встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені договори про постачання електричної енергії № 261 від 14.03.2013 р. та № 261 від 20.04.2012р.
За вказаними договорами малась заборгованість за спожиту активну електричну енергію на суму 329 613 грн. 30 коп.
Заявлений до стягнення розрахунок 3% річних на суму 5396,86 грн. та розрахунок інфляційних нарахувань на суму 3090, 99 грн.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України).
Сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 329613, 30 грн. у процедурі безспірного списання коштів з рахунків відповідача остаточно не була сплачена до 08.10.2015 р..
За період розстрочення виконання рішення № 908/3074/14 в рахунок погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію надійшли наступні платежі:
- 04.09.2015 р. - 70 798, 30 грн.;
- 08.10.2015 р. - 258 814, 96 грн.
Таким чином зобов'язання з оплати вказаної заборгованості за спожиту електричну енергію в повному обсязі не було виконано станом на час подання нового позову до суду.
Після закінчення розстрочення виконання рішення суду №908/3074/14 стягувачем проведені нарахування 3 % річних та інфляційних витрат на залишкову (не сплачену) суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми.
На підставі вищенаведеного, відповідачу були нараховані 3 % річних за період з 23.10.2014 по 24.09.2015 р. за прострочення оплати нарахувань за спожиту активну електроенергію на суму 329 613, 30 грн. та розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області (з врахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України) у розмірі 17 584, 25 грн.
Відповідачу також було нараховано інфляційні витрати за період з 23.10.2014 р. по 30.09.2015 р. за прострочення оплати нарахувань за спожиту активну електроенергію на суму 329 613, 30 грн. (з врахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області у розмірі 264 320, 57 грн. Таким чином, загальні позовні вимоги до відповідача становлять 281 904, 82 грн., які складаються з 3 % річних в сумі 17 584, 25 грн. та інфляційних вимог в сумі 264 320, 57 грн.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання, (постанова Пленуму ВГСУ 17.12.2013р. №14)
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (інформаційний лист ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012).
Позивач звертає увагу суду на той факт, що не оплачуючи у встановлений строк вартість спожитої електричної енергії, відповідач порушує права та законні інтереси позивача, а також порушує положення Цивільного кодексу України. Статтею 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з вищезазначеного позивач виконав усі свої зобов'язання покладені на нього за договорами про постачання електричної енергії.
Виходячи з вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Куйбишевського району електричних мереж, Запорізька область., смт. Куйбишеве до Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про стягнення суми витрат від інфляції та 3 % річних у сумі 281 904, 82 грн. за договорами про постачання електричної енергії № 261 від 14.03.2013 р. та № 261 від 20.04.2012р., які складаються з 3 % річних в сумі 17 584, 25 грн. та інфляційних вимог в сумі 264 320, 57 грн.
Представник відповідача у судові засідання двічі не з'являвся, відзив на адресу суду не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих та належних доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В порядку ст. 75 ГПК України, справа була розглянута без надання відзиву до суду за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Куйбишевського району електричних мереж, Запорізька область., смт. Куйбишеве до Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги 129-А, код ЄДРПОУ 03327115) розрахунковий рахунок № 26005702930007 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Куйбишевський район електричних мереж (71001, смт. Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області вул. Смирнова, 40, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок №26007111111118 у Філії «ЗРУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 313399) - 264 320 (двісті шістдесят чотири тисячі триста двадцять) грн. 57 коп. - інфляційних нарахувань; 17 584 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп. - три відсотка річних; 4228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 56 коп. - судовий збір.
Видати відповідний наказ.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 18.02.2016 р.