Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "15" лютого 2016 р. Справа № 906/53/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
- за участю секретаря судового засідання: Гребенніковій Н.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1.)
про стягнення 33336,60 грн.
Позивач Дочірнє підприємство "А.Е.Т. Джон ап!" звернулося до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_1 про стягнення 33 336, 60 грн., з яких: 16668, 19 грн. - основного боргу, 16668, 19 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В обгрунтування підстав заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов та строків, визначених Договором про реєструкторизацію заборгованості від 30.09.2015р.
В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 525-526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою від 21.01.2016р. господарський суд порушив провадження у справі №906/53/16, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст. 64-65 ГПК України.
До початку розгляду справи позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.
Позивач в засідання суду не з'явився, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення.
Відповідач відзиву на позов не подав, в засідання суду не з'явився; ухвалу суду від 02.02.16р. судом було надіслано на юридичну та фактичну адреси відповідача, однак які були повернуті суду з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, в судовому засіданні 15.02.16р. судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи
09.01.2014р. між позивачем (туроператор) та відповідачем (турагент) був укладений Агентський договір №5381, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснити фактичні дії, що визначені договором, із забезпеченням надання туроператором турпродукту.
При цьому, туроператор діє виключно в якості агента авіакомпаній, готелів, компаній прокату автомобілів та інших компаній, що надають відповідні послуги, посольств, консульств, а також компаній по організації пасажирських перевезень.
Турагент представляє інтереси туроператора на умовах, визначених цим Договором на території України (надалі за текстом - Агентський Договір) (а.с. 8-19).
Права та обов'язки сторін, порядок виконання договору передбачено сторонами у розділах 3-4 Агентського договору.
Порядок розрахунків сторони обумовили у розділі 5 Агентського договору, відповідно до якого передбачено, турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих турагенту прайсах (або а прайсах, розміщених на сайті туроператора) (а.с. 5.1. Агентського договору).
Згідно п. 5.1.1. Агентського договору передбачено, що оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше, ніж за п'ять днів до початку туру, оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за оди н день до початку туру. Туроператор розраховує турпродукт, що зазначається в рахунку туроператора, в залежності від маркетингових програм туроператора по кожному замовленню окремо, що зазначається в підтвердженні бронювання.
Відповідальність сторін передбачено розділом 6 Агентського договору.
Згідно п. 10.1. Агентського договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє безстроково.
30.09.2015р. між позивачем (туроператор) та відповідачем (турагентом) був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сторони обумовили, що туроператор надає турагенту розстрочку у погашенні заборгованості із сплати вартості замовленого турагентом та підтвердженого туроператором, туристичного продукту за номером заявок 269223, що утворилась станом на 30.09.2015р. на суму 16668, 19 грн., що становить еквівалентно 643, 09 євро на момент підписання даного договору (надалі за текстом - Договір про реструктуризацію) (а.с. 20-21).
У п.1.2. Договору реструктуризації сторони домовились, що турагент зобов'язується здійснити оплату боргу першим платежем в розмірі 30% від суми зазначеної в п. 1.1. - на наступний день після підписання даного Договору, інша сума боргу сплачується двома рівними частинами до 5 числа місяця, який слідує за наступним, в якому здійснювалась оплата. Останній платіж повинен бути здійснений 05.11.2015р.
Згідно п. 1.3. Договору реструктуризації передбачено, що всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України - гривні шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок туроператора з урахуванням наступного: сума, що підлягає оплаті розраховується за наступною формулою: сума, що підлягає оплаті UAН = (частина суми боргу, яка підлягає сплаті) курс НБУ UAН/євро на момент оплати + 5% від суми платежу, який підлягає сплаті.
Відповідальність сторін сторони передбачили розділом 3 Договору реструктуризації, згідно п. 3.1. якого обумовлено, що у разі несвоєчасного внесення плати за договором турагенту нараховується пеня в розмірі 1 відсотка від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно п. 4.1. Договору реструктуризації передбачено, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 05.11.2015р., але в будь-якому разі до моменту проведення всіх фінансових розрахунків.
Однак відповідач взятого на себе зобов'язання по сплаті коштів, згідно умов та строків, визначених Договором реструктуризації, не виконав, що зумовило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 16 668, 19 грн. за захистом свого порушеного права.
Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 16 668, 19 грн.
До прийняття рішення у справі доказів на підтвердження погашення заборгованості відповідачем не подано.
Дослідивши матеріали справи, здійснивши їх правову оцінку у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки оплати коштів сторони погодили у пункті 1.2 Договору реструктуризації, а саме: турагент зобов'язується здійснити оплату боргу першим платежем в розмірі 30% від суми зазначеної в п. 1.1. - на наступний день після підписання даного Договору, інша сума боргу сплачується двома рівними частинами до 5 числа місяця, який слідує за наступним, в якому здійснювалась оплата. Останній платіж повинен бути здійснений 05.11.2015р.
З врахуванням встановлених обставин спору щодо дати проведення відповідачем розрахунку, зобов'язання відповідача мали бути виконані у строк - 01.10.2015р., 05.10.2015р. та 05.11.2015р.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів належного виконання зобов'язання за Договором реструктуризації щодо сплати платежів відповідач не подав, отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16 668, 19 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 16 668, 19 грн., розраховану на підставі п. 3.1. Договору реструктуризації у розмірі 1 відсотка від суми , що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу.
З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується (п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14).
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
З викладеного вище слідує, що пеня визначається у відсотках, а її розмір визначається або обліковою ставкою Національного банку України, або в іншому розмірі за згодою сторін.
Водночас згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З викладеного вище слідує, що в судовому порядку , незалежно від досягнутих сторонами домовленостей, розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) визначається за приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 253, ч.5 ст. 254, ст. 255 ЦК України (таку правову позицію викладено у постанові Верховного суду України від 24.10.11р. №3-114гс11).
В судовому порядку також враховується період нарахування пені (не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, що в календарних днях становить 183 дні), виходячи із змісту ч. 6 ст. 232 ГК України, судом прийнято до уваги, що період нарахуванням пені у календарних днях не повинен перевищувати 183 дні.
В судовому порядку також враховується початок перебігу періоду нарахування пені з врахуванням вимог статті 253 ЦК України про те, що перебіг строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Господарським судом самостійно визначено обґрунтований розмір пені до стягнення в судовому порядку наступним чином:
1) 01.10.2015р. - строк виконання грошового зобов'язання зі сплати 30% заборгованості, що становить 5000, 46 грн., період прострочення з 02.10.2015р. по 14.01.2016р., що становить 632, 70 грн. пені ;
2) 05.10.2015р. - строк виконання грошового зобов'язання зі сплати другого платежу у сумі 5833, 87 грн. (16668, 19 грн. - 5000, 00 грн. = 11667,73 грн. :2), період прострочення з 06.10.2015р. по 14.01.2016р., що становить 710, 02 грн. пені;
3) 05.11.2015р. - строк виконання грошового зобов'язання зі сплати третього платежу у сумі 5833, 86 грн. (16668, 19 грн. - 5000, 00 грн. = 11667,73 грн. :2), період прострочення з 06.11.2015р. по 14.01.2016р. , що становить 492, 01 грн. пені.
З урахуванням наведеного, обґрунтованою до стягнення є пеня в розмірі 1834, 73 грн., яка підлягає задоволенню. У стягненні 14 833, 46 грн. пені суд відмовляє.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Стосовно розподілу судових витрат.
Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201-203, літера 2-а, код ЄДРПОУ 31408096) :
- 16 668,19 грн. основного боргу,
- 1834,73 грн. пені,
- 1 378,00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.02.16р.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- у справу , 2- позивачу (рек. з повід)
3-4 відповідачу на дві адрест (юрид. та фактичну)