61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
18.02.2016р. Справа № 905/3617/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені
Ілліча", ЄДРПОУ 00191129, м.Маріуполь
до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця", ЄДРПОУ 01074957, м.Донецьк
про стягнення збитків в сумі 57027,90 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк, про стягнення збитків в сумі 57027,90 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №МДМ-13.50-14-1291/127 від 31.12.2014р., рахунок-фактуру №90379331 від 07.07.2015р., залізничну накладну №52687621 від 07.07.2015р., комерційні акти РА №723909/694 від 13.07.2015р., РА №723910/695 від 13.07.2015р., РА №723911/696 від 13.07.2015р., РА №723912/697 від 13.07.2015р., сертифікат якості на партію №19139 від 07.07.2015р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Згідно позовної заяви та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осбі та фізичних осбі-підприємців Державне підприємство "Донецька залізниця" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.
Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Згідно наявного у матеріалах справи акту від 24.12.2015р. відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області встановлено неможливість направлення за належністю поштової кореспонденції ДП "Донецька залізниця". За таких обставин, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці суду.
Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Проте, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
31.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг” (надалі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (надалі - Покупець) був укладений договір №МДМ-13.50-14-1291/127, на підставі якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію виробництва, зокрема, ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", на умовах, передбачених договором.
Кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до даного договору, які являються його невід'ємною складовою (п.2.1 договору).
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
07.07.2015р. за накладною №52687621 Публічне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” (надалі - Вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (надалі - Вантажоотримувач) у вагонах №56251275, №56255565, №56101975, №56966328 вантаж - кокс доменний у вологому стані.
При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагонах: №56251275 - нетто 38800 кг., №56255565 - нетто 38750 кг., №56101975 - нетто 36200 кг, №56966328 - нетто 39200 кг. Відповідно до накладної вантаж маркований, поздовжня смуга уздовж вагона вапном.
На станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах №56251275, №56255565, №56101975, №56966328 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1-147 від 13.07.2015р.
За результатами контрольної перевірки станцією Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці були складені комерційні акти: РА №723909/694 від 13.07.2015р., РА №723910/695 від 13.07.2015р., РА №723911/696 від 13.07.2015р., РА №723912/697 від 13.07.2015р., відповідно до яких за наслідками комісійної перевіски вагонів, виявилось у вагонах: №56251275 - брутто 59200 кг., тара з бруса 22200 кг., нетто 37000 кг., що менше документа на 1800 кг.; №56255565 - брутто 57250 кг., тара з бруса 21650 кг., нетто 35600 кг., що менше документа на 3150 кг.; №56101975 - брутто 54900 кг., тара з бруса 22450 кг., нетто 32450 кг., що менше документа на 3750 кг, №56966328 - брутто 55300 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 33300 кг., що менше документа на 5900 кг.
У комерційному акті РА №723909/694 від 13.07.2015р. відображено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300мм, “шапкой”. Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою полосою. Над люком з правої сторони по ходу потягу є виїмка розміром 1000мм*700мм*500мм в глиб вагона. Маркування порушено. Протікання вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. У технічному відношенні вагон справний. Об'ємна вага вантажу в документі не вказана. Обсяг кузова вагона 76м3.
У комерційному акті РА №723910/695 від 13.07.2015р. відображено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300мм, “шапкой”. Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою полосою. Над люком є виїмка розміром 1300мм*ширину вагона*900мм в глиб вагона. Маркування порушено. Протікання вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. У технічному відношенні вагон справний. Об'ємна вага вантажу в документі не вказана. Обсяг кузова вагона 74м3.
У комерційному акті РА №723911/696 від 13.07.2015р. відображено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300мм, “шапкой”. Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою полосою. Над люками є виїмка розміром 1200мм*ширину вагона*900мм в глиб вагона. Маркування порушено. Протікання вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. У технічному відношенні вагон справний. Об'ємна вага вантажу в документі не вказана. Обсяг кузова вагона 76м3.
У комерційному акті РА №723912/697 від 13.07.2015р. відображено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300мм, “шапкой”. Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою полосою. Над люками є виїмка розміром 2000мм*ширину вагона*1000мм, над 6-7 люками є виїмка 2500*ширину вагона*600мм в глиб вагона. Маркування порушено. Протікання вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. У технічному відношенні вагон справний. Об'ємна вага вантажу в документі не вказана. Обсяг кузова вагона 73м3.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційні акти РА №723909/694 від 13.07.2015р., РА №723910/695 від 13.07.2015р., РА №723911/696 від 13.07.2015р., РА №723912/697 від 13.07.2015р. підписані належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Згідно із ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Суд приймає до уваги встановлені актами сліди доступу до вантажу у спірних вагонах.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.
Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними доказами - комерційними актами: РА №723909/694 від 13.07.2015р., РА №723910/695 від 13.07.2015р., РА №723911/696 від 13.07.2015р., РА №723912/697 від 13.07.2015р.
Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура Публічного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (відправник вантажу) №90379331 від 07.07.2015р, щодо вартості кокса доменного класу крупності 25мм і більше марка КДМ1 у сумі 4698787,29 грн. без ПДВ за 1141,10 тн (виходячи з сертификату якості на партію №19139 від 07.07.2015р.)
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27. Правил видачі вантажу, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції №862/5083 від 24.11.2000р., у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Згідно матеріалів справи, у спірній накладній у графі найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж був відправлений у вологому стані.
Недостача згідно вищезазначених комерційних актів складає у вагонах: №56251275 - 1800 кг.; №56255565 - 3150 кг.; №56101975 - 3750 кг, №56966328 - 5900 кг.
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод” №90379331 від 07.07.2015р.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 57027,90 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним.
За висновками суду, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 57027,90 грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення збитків в сумі 57027 грн. 90 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062 м.Донецьк, вул.Артема, 68; р/р 2600101511508 в ПАТ “Укрексімбанк” м.Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504 Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1; р/р 26002962487612 в ПАТ “ПУМБ” м.Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191129) збитки у сумі 57027 грн. 90 коп., судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 18.02.2016р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина