10.02.16р. Справа № 904/10827/15
За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ І ГАЗИФІКАЦІЇ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 65 466,88 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 123 від 22.12.15;
від відповідача: не з'явився.
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ОСОБА_2 "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 65 466,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 2015/ТП-Б-163124 від 11.03.15 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевого бюджетів.
Ухвалою суду від 20.01.15 розгляд справи відкладався до 10.02.16.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Надав відзив, в якому проти позову заперечує, оскільки він є бюджетною організацією, яка повністю утримується за рахунок Держаного бюджету України. У зв'язку з відсутністю коштів в Державному бюджеті України та недостатнім фінансуванням, частина рахунків ним не була сплачена.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 10.02.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між постачальником (позивач) та споживачем (відповідач) укладений договір № 2015/ТП-Б-103152 від 14.04.15 на постачання та природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів (Договір) та додаткові угоди до нього №№1,2,3.
Згідно предмету цього Договору, Постачальник здійснює Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. (п.4.1). Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дні місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно (п.4.5). Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу на момент укладання Договору становить 156 410,84 грн. (п. 4.5.2). Цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Разом з тим, сторони домовились, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, тобто з 01.01.15 (п.10.1).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач, у лютому, березні та квітні 2015 року поставив відповідачу природний газ в на загальну суму 91 248,34 грн. (що підтверджується Актами приймання - передачі природного а.с.22-23).
Згідно п. 4.7 договору, оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, Відповідач порушив умови договору, і не сплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого газу. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на 22.01.15 становить 49 099,88 грн. Розмір боргу підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 49 099,88 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 1 ст. 230 та п.6 ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.2.2 договору, визначено, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку із прострочкою виконання відповідачем зобов'язань позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 13 368,55 грн., згідно наступного розрахунку:
за лютий 2015: за період з 06.05.15 по 30.10.15;
за березень 2015: за період з 06.05.15 по 30.10.15;
за квітень 2015: за період з 06.05.15 по 30.10.15.
Одночасно, господарський суд зазначає, що пенею є виключно договірна санкція.
Оскільки договір був укладений лише 14.04.15, то право на стягнення пені у позивача виникло лише з 15.04.15.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тому, шість місяців за природний газ поставлений у лютому та березні слід обраховувати з 15.04.2015.
Відтак, за розрахунком суду, стягненню підлягає пеня в розмірі 111 958,36 грн., а саме:
за лютий 2015: за період з 06.05.15 по 15.10.15;
за березень 2015: за період з 06.05.15 по 15.10.15;
за квітень 2015: за період з 06.05.15 по 30.10.15.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 12 578,24грн
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 766,77грн. згідно наступного розрахунку:
за лютий 2015: за період з 06.05.15 по 11.11.15;
за березень 2015: за період з 06.05.15 по 09.11.15;
за квітень 2015: за період з 06.05.15 по 09.11.15.
Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення сум втрат від інфляції в розмірі 2 231,68 грн. А саме, за зобов'язаннями:
за лютий 2015: за період з травня 2015 по вересень 2015;
за березень 2015: за період з травня 2015 по вересень 2015;
за квітень 2015: за період з травня 2015 по вересень 2015.
Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За газ отриманий у квітня 2015, оплата випадає на травень 2015. А отже, індекс інфляції слід розраховуватися починаючи з наступного місяця - з червня 2015. Стягнення інфляційних втрат за травень місяць, за заборгованістю вартості газу отриманого у квітні, є неправомірним.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму 1 299,14 грн.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 193, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,б.21-а, код 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код 03340920) 49 099,88 грн. - суми основного боргу, 12 578,24 грн. - пені, 1 299,14 грн. - інфляційних втрат, 766,77 грн. - 3% річних, судовий збір в розмірі 956,16 грн.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 15.02.16.
Суддя М.О.Ніколенко