16.02.16р. Справа № 904/11160/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" м. Кривий Ріг Дніпропетровська область в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", м.Маріуполь
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
про стягнення 10119,19 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіна О.С.
Представники:
Від Позивача: представник не з'явився
Від Відповідача: представник не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Позивач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь вартість нестачі вантажу в розмірі 10119,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. за подання позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що на виконання умов Договору поставки №687/14-Ф від 19.12.2014р. та Специфікації №10 до нього ПАТ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" за залізничною накладною №474444799 від 24.06.2015р. у вагоні №60680105 на адресу ТОВ "Метінвест-Ресурс" поставив вантаж - брухт сталевий легковаговий вид №501 ДСТУ 4121-2002 вагою 29160 кг на суму 111478,88 грн., при зважуванні якого було виявлено нестачу вантажу у загальній кількості 2740 кг, про що на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт РА №009429/1304 від 30.06.2015р.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
- оригінал залізничної накладної № 47444799 від 24.06.2015 року;
- оригінал комерційного акту РА № 009429/1304 від 30.06.2015 року;
- копію рахунку-фактури № 90333747 від 24.06.2015 року;
- копію Договору № 687/14-Ф від 19.12.2014 року з додатками;
- копію Договору № 673/14/20/2014/2309 від 19.12.2014 року з додатками;
- копію акту приймання металів чорних (вторинних) № 115/и від 24.06.2015 року;
- копію приймально-здавального акту ф. 69 № 73194 від 30.06.2015 року;
- копію довіреності на представника № 14/12681 від 03.12.2015 року;
- копію витягу з ЄДР щодо Позивача;
- копію наказу про призначення генерального директора Позивача;
- копію окремих аркушів статуту Позивача.
Відповідач позов не визнав, 16.02.16р. подав відзив на позов (а.с. 45-46), в якому вказує про те, що відповідно до відомостей зазначений в комерційному акті РА №009429/1304 від 30.06.2015, складеному на станції, вантаж прибув на станцію призначення в технічно справному вагоні, в комерційному відношенні в справному стані. Отже, висновки, які викладені в комерційному акті, відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 44) та факт подачі відзиву.
Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (далі - Покупець) та Публічним акціонерним товариством "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі-Постачальник) укладено Договір поставки №687/14-Ф від 19.12.2014 року (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві брухт та відходи чорних металів (згідно ДСТУ 4121-2002 Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови") (далі-Металобрухт), а Покупець зобов'язався прийняти металобрухт та оплатити його вартість (п. 1.1 Договору).
Так, на виконання умов Договору та Специфікації №10 до нього 24.06.2015 року Постачальником через залізницю, за залізничною накладною №474444799 (а.с. 9), із залізничної станції Інгулець Придніпровської залізниці до залізничної станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, на адресу ТОВ "Запоріжсталь" було відправлено у вагоні № 60610433 вантаж - брухт сталевий легковаговий вид №501 ДСТУ 4121-2002 вагою 29160 кг на суму 111478,88 грн., що підтверджується актом приймання металів чорних (вторинних) №115/и від 24.06.15р. та Специфікацією №10 до Договору (а.с. 11, 16, 22).
30.06.2015 року вагон №60680105 прибув до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При комісійній видачі вантажу ТОВ "Запоріжсталь" із звіркою з залізничною накладною, в присутності представників ДП "Придніпровська залізниця" та представника ТОВ "Запоріжсталь" було виявлено недостачу вантажу в кількості 2740 кг, про що 30.06.2015 року працівниками ДП "Придніпровська залізниця" було складено комерційний акт РА №009429/1304 (далі-Акт) (а.с. 10) .
Актом зафіксовано, що згідно з перевізним документом значиться: вага вантажу - 29160 кг, тара 22880 кг, маркований білим розчином вапна по всій площі піввагону. Фактично у вагоні виявилось: вага брутто - 49300 кг, тара з документа - 22880 кг, нетто - 26420 кг, що менше ваги, вказаної у документі на - 2740 кг. У комерційному відношенні навантаження у вагоні нижче бортів 60-100 см, вантаж не укритий, маркування не проглядається. Вантаж великогабаритний та малогабаритний, завантажений навалом нерівномірно. У технічному відношенні вагон справний, двері і люки закриті, люки укручені дротом. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.
Враховуючи викладене, з обставин, викладених в комерційному акті працівниками залізниці, вбачається, що втрата вантажу відбулася з вини ДП "Придніпровська залізниця", яка не забезпечила його схоронність під час перевезення.
Згідно з розрахунком Позивача (а.с. 5) вартість недостачі вантажу становить 10119,19 грн., яка розрахована з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) - 0,5 % маси всіх інших вантажів, не зазначених в переліку.
Оскільки Відповідач добровільно вартість нестачі Позивачеві не компенсував, останній звернувся з позовом до суду.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому підлягають регулюванню відповідними нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут залізниць України), та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Так, статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до частин 1, 2 ст.314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
В силу ст. ст. 110, 111 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли:
а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;
б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;
в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача;
г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси;
д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами;
е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок:
1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення;
2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція);
3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення;
4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
Враховуючи наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки несхоронність вантажу відбулася під час перевезення вантажу, а Відповідач не навів обставин, які звільняють залізницю від відповідальності за недостачу вантажу, покладення цієї відповідальності на залізницю слід визнати правомірним.
Частиною 3 статті 314 ГК України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Так, згідно з рахунком-фактурою №90333747 від 24.06.2015 року (а.с. 11) вартість 1 тони брухту сталевого легковагового вид №501 ДСТУ 4121-2002 складає 3901,00 грн. без ПДВ.
Згідно з даними залізничної накладної №47444799 маса нетто брухту сталевого легковагового у вагоні №60680105 складає 29160 кг, а розмір недостачі згідно з даними комерційного акту РА №009429/1304 від 30.06.2015р. становить 26420 кг. Таким чином, різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, складає 29160 - 26420 = 2740 кг. З урахуванням норм природної втрати маса нестачі, що підлягає відшкодуванню, складає 2594,20кг на суму 10119,19грн.
Статтею 130 Статуту залізниць України передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
Згідно зі ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Відповідно до п. 5.3 договору поставки №№673/14/20/2014/2309 від 19.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Метінвест-Ресурс" та ПАТ "Запоріжсталь" у разі виявлення ознак недостачі вантажоодержувач зобов'язаний забезпечити складання та направлення на адресу ТОВ "Метінвест-Ресурс" комерційного акту та залізничної накладної з переуступочним написом на відправника (ПАТ "ІНГЗК"). Виходячи з даної умови Договору поставки №№673/14/20/2014/2309 від 19.12.2014 року та ст. 133 Статуту залізниць України вантажоодержувач вантажу (ПАТ "Запоріжсталь") передав право пред'явлення позову вантажоодержувачу (ПАТ "ІНГЗК"), про що у залізничній накладній №47444799 зроблено відповідний напис.
Таким чином, за матеріалами справи ПАТ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" є належним Позивачем.
Заперечення Відповідача проти позову, які ґрунтуються на тому, що нестача стала наслідком внесення невірних відомостей до залізничної накладної щодо маси вантажу, суд визнає необґрунтованим, оскільки це не підтверджено належними та допустимими доказами.
Так, ст.129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без
документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або
вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного суд визнає заперечення Відповідача недоведеними, а позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" про стягнення 10119,19 грн. вартості нестачі вантажу такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи виникнення недостачі вантажу з вини залізниці доводиться матеріалами справи.
За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються на Відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 25, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічне акціонерне товариство "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50064, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, буд.47, код ЄДРПОУ 00190905) вартість нестачі вантажу в розмірі 10119,19 грн. та 1218,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя ОСОБА_1
Повне рішення складено-18.02.16р.