10 лютого 2016 року Справа № 904/2552/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.
розглянувши касаційні скарги публічного акціонерного товариства "БТА Банк" та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015
у справі№ 904/2552/15
за позовомрегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
до1.товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел" 2.товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Райвел" 3.товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - 1.публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"
2.Релігійна громада Преподобного Іллі Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії Української православної церкви в місті Дніпропетровську 3.Міністерство оборони України
провитребування майна з чужого незаконного володіння
за участюПрокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України
за участю представників сторін:
від прокуратури: Яговдік С.М.,
від позивача: Качуровський В.В.,
від відповідача-1: не з"явився,
від відповідача-2: Буштаков В.О.,
від відповідача-3: не з"явився,
від третьої особи-1: Разумов М.А.,
від третьої особи-2: не з"явився,
від третьої особи-3: Остапенко С.Г.,
від ПАТ "БТА Банк": Герасименко А.О.,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2552/15 позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Райвел" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5-С, код ЄДРПОУ 32861294) в державну власність нерухоме майно: гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63.
Витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 35496584) в державну власність нерухоме майно: будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А1-2, а-1, а1 -1 - а5-1, та приямки літ. а-а31, ґанки літ. а32-а36, димохід літ. а37, загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н1 -2, Н2-2, н-1, ґанки літ. н, н1-н4, н6-н8, пандус літ. н5, повітровід літ. н9, сходи літ. н10, вентиляційна шахта літ н11, загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф1-2, Ф11-2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф3-Ф6, загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М1-1, М11-1, М3-1, м3, м6, м8, м10, м13, м17, м21, м22, м30, м32, м35, м36, м38, м42, приямки літ. м1, м2, м4, м5, м7, м9, м11, м14-м16, м18, м24- м29, м31, м33, м34, м39, м41,м44, м45, ґанки літ. м, м12, м19, м20, м23, м43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О1-1, ґанки літ. о, о1, о2, приямки літ. о3, о4, балкон літ о5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б1, ґанки літ. б, б1; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015р. у справі №904/2552/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 24 360 грн. 00 коп. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, 24 360 грн. 00 коп. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, 24 360 грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року рішення місцевого господарського суду від 18.05.2015 року залишено без змін, а апеляційні скарги ПАТ "БТА Банк" та ПАТ "ВТБ Банк" - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "БТА Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 скасувати в частині витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ "Український готельний менеджмент" в державну власність нерухомого майна, а саме будівля лікувального корпусу літ. М-2, М1-1, М11-1, М3-1, м3, м6, м8, м10, м13, м17, м21, м22, м30, м32, м35, м36, м38, м42, приямки літ. м1, м2, м4, м5, м7, м9, м11, м14-м16, м18, м24- м29, м31, м33, м34, м39, м41,м44, м45, ґанки літ. м, м12, м19, м20, м23, м43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О1-1, ґанки літ. о, о1, о2, приямки літ. о3, о4, балкон літ о5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б1, ґанки літ. б, б1; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З та винести в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Також, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Вказаним вимогам судові рішення у даній справі не відповідають, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позовних вимог є вимога про витребування з чужого незаконного володіння відповідача-2 та відповідача-3 спірне нерухоме майно, вказуючи на те, що спірне майно вибуло поза волею власника, що є підставою для його витребування згідно зі ст. 388 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що Договір №1 "Інвестування та модернізації матеріально технічної бази військового шпиталю" укладений між Міністерством оборони України та ПМЗ ТОВ "Райвел" (відповідач-1) за яким фактично відбулось відчуження військового майна укладався з порушенням норм законодавства, оскільки правочин був вчинений безпосередньо Міністерством оборони України, а не уповноваженим підприємством (організацією) та без наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження такого майна, в той час коли існували законодавчі обмеження для таких дій та у зв"язку з тим, що після державної реєстрації за відповідачем-1 права власності на спірне нерухоме майно, останнім було вчинено правочини по відчуженню цього майна, внаслідок чого право власності на майно військового шпиталю було зареєстроване за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Райвел" (відповідач-2); ТОВ "Український готельний менеджмент"(відповідач-3), Релігійною громадою Преподобного Іллі Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії української православної церкви в м. Дніпропетровську (третя особа-2), у зв"язку з чим дійшли висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. 388 ЦК України та задоволення віндикаційного позову шляхом витребування у відповідача-2 та відповідача-3 спірного майна.
Проте, такі висновки зроблені без урахування та дослідження всіх обставин справи в сукупності.
За приписами ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управлінням об'єктами державної власності є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону визначено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм саме Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами права державної власності як безпосередньо, так і через уповноважені ним органи державної влади.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України здійснює управління переданим йому військовим майном і майном підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.
Розглядаючи даний спір, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували належним чином, не звернули увагу на те, що спірне майно є військовим майном, а відповідно не встановили орган, який здійснює управління цим майном і відповідно не перевірили чи наділений саме Фонд державного майна України, в силу повноважень, передбачених Законом України "Про управління об"єктами державної власності" та "Про Фонд державного майна України" звертатись в даному випадку з віндикаційним позовом про витребування спірного майна.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
За змістом ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Так, розглядаючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій належним чином не звернули увагу на те, що право власності на будівлю лікувального корпусу, літ. А-2, А1-2, а-1, а1-1-а5-1; приямки, літ. а-а31; ґанки, літ. а32-а36; димохід, літ. а37, загальною площею 3923,4 кв.м.; будівлю клубу, літ. Н-2, Н1-2, Н2-2, н-1; ґанки, літ. н, н1-н4, н6-н8; пандус, літ. н5; повітровід, літ. н9; сходи, літ. н10; вентиляційну шахту, літ. н11, загальною площею 1725,4 кв.м.; будівлю лікувального корпусу, літ. Ф-2, Ф1-2, Ф11-2, Ф-1; ґанки, літ. Ф, Ф3-Ф6, загальною площею 1615,4 кв.м.; гараж, літ. В; церкву (колишня майстерня), літ. Д; бомбосховище, літ. П; овочесховище, літ. Р., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 63 за відповідачем-1 було визнано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 року у справі №10/378-07, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2008 року. Вказаним судовим рішенням припинено право власності Міністерства оборони України на зазначені будівлі. Анульовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.12.2005 р.
Крім того, правомірність набуття права власності відповідачем-1 на спірне майно було підтверджено рішеннями судів у справах № 32/6, №32/60-10, які набрали законної сили, предметом яких було визнання недійсним договору про №1 від 27.03.2007 року та додаткових угод та за результатами їх розгляду судами було відмовлено у задоволенні позову.
Колегія суддів також відзначає, що право на подання віндикаційного позову можливе у наступних випадках: за відсутності договірних відносин між сторонами, річ має бути наявною; має бути індивідуально визначена річ; річ має знаходитись у відповідача, а не в іншої особи.
Вказаного суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували, у зв"язку з чим, задовольняючи віндикаційний позов про витребування спірного майна у відповідача-2 належним чином не дослідили та не врахували, що вказане майно, а саме: будівля лікувального корпусу літ. М-2, М1-1, М11-1, М3-1, м3, м6, м8, м10, м13, м17, м21, м22, м30, м32, м35, м36, м38, м42, приямки літ. м1, м2, м4, м5, м7, м9, м11, м14-м16, м18, м24- м29, м31, м33, м34, м39, м41,м44, м45, ґанки літ. м, м12, м19, м20, м23, м43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О1-1, ґанки літ. о, о1, о2, приямки літ. о3, о4, балкон літ о5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б1, ґанки літ. б, б1; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З відповідачем -3 було передано в іпотеку за договором іпотеки №16-Н/10-1/7, укладеного між ПАТ "БТА Банк" та відповідачем-3 на забезпечення договору невідновлювальної кредитної лінії №16-Н/10 від 29.07.2010 року. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року у справі №904/6898/13 за позовом ПАТ "БТА Банк" до ТОВ "Український готельний менеджмент" про звернення стягнення на предмет іпотеки; припинення права власності; визнання права власності позов задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Український готельний менеджмент", а саме: будівля лікувального корпусу літ. М-2, М1-1, М11-1, М3-1, м3, м6, м8, м10, м13, м17, м21, м22, м30, м32, м35, м36, м38, м42, приямки літ. м1, м2, м4, м5, м7, м9, м11, м14-м16, м18, м24- м29, м31, м33, м34, м39, м41,м44, м45, ґанки літ. м, м12, м19, м20, м23, м43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О1-1, ґанки літ. о, о1, о2, приямки літ. о3, о4, балкон літ о5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б1, ґанки літ. б, б1; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З. Припинено право власності ТОВ "Український готельний менеджмент" на зазначене майно та визнано право власності на вказане майно, яке є предметом спору у даній справі, за ПАТ "БТА Банк" (а.с.48-52 т.3).
Не врахування вказаної обставини призвело до того, що судами було прийнято судові рішення, що стосуються прав ПАТ "БТА Банк", який не було залучено до участі у справі.
Крім того, судами було витребувано майно у відповідача-3, за відсутності достеменно встановленої обставини про перебування спірного майна саме у ТОВ "Український готельний менеджмент".
Не врахування та не дослідження вказаних вище обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, призвело до прийняття судами попередніх інстанцій передчасних висновків по суті заявленого позову.
Наведене свідчить, що, під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. ст. ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України, що є підставою для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За змістом ч.2 ст. 11110 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, залучити до участі у справі ПАТ "БТА Банк", надати оцінку процесуальному статусу сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "БТА Банк" та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2552/15 скасувати.
Справу №904/2552/12 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий М.М.Черкащенко
Судді Н.М.Нєсвєтова
І.В.Вовк