03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1394/2016 Головуючий у І інстанції - Васильєва Н.П.
Доповідач - Андрієнко А.М.
10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Гарматюк О.Д.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Національного банку України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання частково недійсним договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк», НБУ, в якому просив визнати недійсним договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта банку від 30 червня 2010 року, укладений між відповідачами, в частині передачі кредитних зобов'язань за Кредитним договором № 1489/ФКВ-07 від 13 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк», мотивуючи тим, що 13 вересня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та позивачем було укладено кредитний договір № 1489/ФКВ-07. 30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та НБУ укладений договір про передачу активів та Кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь Дельба Банку. Відповідно до додатку № 2 до зазначеного договору ТОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» зобов'язання ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором. Всупереч пунктам 6.1, 7.7 кредитного договору відповідач не уклав з позивачем додаткових договорів і не повідомив його у встановлений договором спосіб про зміну умов договору стосовно порядку повернення коштів та зміну кредитора. Крім того, позивач зазначив, що постановою НБУ № 19 від 21 січня 2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ «Укрпромбанк», у зв'язку з чим банк втратив право укладати угоди, пов'язані з відчуженням свого майна, в тому числі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов, мотивуючи тим, що рішення незаконне, необґрунтоване, постановлене з порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права, висновки суду зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи. Вважає, що договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому він має бути визнаний недійсним у частині передачі кредитних зобов'язань ОСОБА_2
Представник апелянта та апелянт підтримали апеляційну скаргу , просили рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 1489/ФКВ-07, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» надав позивачеві кредит в сумі 70 000 доларів США з процентною ставкою 14,3% за користування кредитом зі строком повернення кредиту 09 вересня 2022 року.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. за реєстраційним номером 2258, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк» активи ТОВ «Укрпромбанк». Відповідно до вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк» за кредитним договором № 1489/ФКВ-07 від 13 вересня 2007 року та договорами забезпечення.
Позивач просив визнати договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку частково недійсним із тих підстав, що він не був повідомлений належним чином про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним із ним , а також із тих підстав, що відступлення права вимоги потягло за собою зміну умов кредитування, які з ним не були погоджені. Посилався на те, що угодою про відступлення активів порушено Закон України «Про банк і банківську діяльність», оскільки після введення тимчасової адміністрації банк не має права відчужувати майно.
Однак, з такими вимогами позивача погодитися не можна.
Статтями 203, 215 ЦК України передбачені умови визнання правочинів недійсними.
Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про існування цих умов при укладанні відповідачами договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань.
Крім того, ст..516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Та обставина, що боржник не був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, не є підставою для визнання угоди про відступлення права вимоги недійсною, оскільки неповідомлення боржника є ризиком для нового кредитора, однак, неповідомлення боржника не звільняє його від обов'язку сплатити борг чи на користь первісного кредитора чи на користь нового кредитора.
Колегія суддів також не погоджується із доводами апелянта в тій частині, що в результаті відступлення права вимоги змінилися умови договору кредиту, що порушує його права. Позивач не зазначив при цьому в чому саме відбулася зміна умов кредитування та чим конкретно порушені його права.
При цьому відповідно до вимог ст.. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимог нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
В разі, якщо позивач, як боржник у зобов'язанні, має будь-які заперечення щодо пред'явлених до нього вимог, він має право новому кредитору висувати такі заперечення.
Щодо порушення вимог закону при укладанні договору про передачу активів, то як вбачається із матеріалів справи , а саме із самого договору про передачу активів від 30.06.2010 року ( а.с.9) , то активи були відступлені на користь ПАТ «Дельта Банк не ТОВ «Український промисловий банк», а ліквідатором ОСОБА_9, який діяв саме на підставі Закону України «Про банки в банківську діяльність» № 2121-111 від 7 грудня 2000 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :