ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
11 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.,
суддів: Качана В.Я., Рейнарт І.М.
при секретарях: Архіповій А.О., Грабовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року,
встановила:
30.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» ( далі - ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро») є його боржником на суму 501 000 грн. Вказані грошові кошти були надані відповідачу у якості зворотної фінансової допомоги, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами. У серпні 2014 року він звернувся до відповідача з заявою про повернення вказаних грошових коштів, на яку відповіді не отримав. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню грошових коштів просив позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь 491 000 грн.
Свої доводи обґрунтовує тим, що надання відповідачу зворотної фінансової допомоги на суму 491 000 грн. здійснено в письмовій формі, а тому повернення коштів має бути підтверджено письмово. Відмова суду у призначенні судової експертизи здійснена з порушенням норм процесуального права. Належна перевірка господарської діяльності відповідача в період, коли він надавав фінансову допомогу, покаже, що відповідач витрачав більше грошей, ніж отримував від господарської діяльності.
Висновок суду щодо пропуску строку позовної давності вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представники відповідача БаранськаН.С., Вакуленко Л.В. просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України №117-к від 01.06.2011 р., ОСОБА_1, директора ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» звільнено з посади 01 червня 2011 року та розірвано контракт від 23.10.2007 року №113 відповідно до статті 38 КЗпП України (а.с.100).
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги наявністю між ним та відповідачем договірних зобов'язань за договорами позики.
В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості з ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказував на те, що укладення договору надання відповідачу зворотної фінансової допомоги було здійснено у письмовій формі.
На підтвердження укладення між сторонами цього договору позивач посилався на квитанції до прибуткових касових ордерів: №11 від 28.04.2006 р. на суму 23245 грн. згідно договору №02-06/01 від 02.06.2005 р.; №12 від 5.05.2006 р. на суму 6866 грн. 37 коп.; №13 від 06.05.2006 р. на суму 2385 грн.; №16 від 24.05.2006 р. на суму 6147 грн. згідно договору від 04.01.04 р.; №1122 від 05.06.2006 р. на суму 580 грн.; №24 від 08.06.2006 р. на суму 11 600 грн.; №31 від 11.07.2006 р. в сумі 30 000 грн.; №52 від 15.11.2006 р. на суму 89 760 грн.; №59 від 06.12.2006 р. на суму 4725 грн.; №1 від 04.01.2007 р. на суму 1950 грн.; №3 від 05.01.2007 р. на суму 40 480 грн.; №5 від 22.01.2007 р. на суму 9771 грн. 68 коп.; №13 від 20.02.2007 р. на суму 2 750 грн.; №15 від 26.02.2007 р. на суму 40 800 грн.; №25 від 23.03.2007 р. на суму 6 862 грн.; №28 від 28.04.2007 р. на суму 24435 грн.; №46 від 01.05.2007 р. на суму 26 500 грн.; №40 від 14.05.2007 р. на суму 21899 грн. 14 коп.; №46 від 25.05.2007 р. на суму 16760 грн.; №50 від 12.06.2007 р. на суму 20620 грн.; № 70 від 02.10.2007 р. на суму 1 164 грн.; №83 від 10.10.2007 р. на суму 1000 грн.; №84 від 15.10.2007 р. на суму 1500 грн.; №84 від 05.12.2007 р. на суму 10 000 грн.; №85 від 10.12.2007 р. на суму 1410 грн.; №86 від 13.12.2007 р. на суму 44 700 грн.; №87 від 17.12.2007 р. на суму 5 500 грн.; №3 від 07.02.2008 р. на суму 10 045 грн.; №188 від 20.10.2010 р. на суму 25 300 грн.; №191 від 21.10.2010 р. на суму 700 грн.; №193 від 22.10.2010 р. на суму 1000 грн. (а.с.6-13).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1046 цього Кодексу визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншої сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,такого самого роду та такої самої якості, що були пре редані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем не надано договорів, вчинених у письмовій формі, які б свідчили про умови надання ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» зворотної фінансової допомоги, а також доказів того, що вказані договори не містили строку її повернення.
Враховуючи ту обставину, що квитанції до прибуткових касових ордерів видавались в період з 2006 р. по 2010 р., трудові правовідносини між позивачем та відповідачем були припинені 01.06.2011 р., а з позовом до суду позивач звернувся 29.04.2015 р., після набуття чинності судовим рішенням про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» заборгованості в сумі 231 700 грн., встановлення початку перебігу позовної давності має істотне значення для вирішення даного спору з огляду на заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не довів, що між ним та відповідачем існувала домовленість про повернення фінансової допомоги у будь-який час, обумовлений моментом пред'явлення вимоги.
Самі по собі квитанції до прибуткового касового ордеру не можуть безумовно підтверджувати вказану обставину, оскільки лише підтверджують факт перерахування грошей.
Крім цього, як вбачається з акту комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., між видавництвом в особі головного редактора ОСОБА_5 (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір №1 від 01.04.2005 року про надання безвідсоткової позики видавництву в сумі 920 000 грн. Строк дії даного договору до 31.12.2007 р. Додатковою угодою від 28.12.2007 р. дію вказаного договору продовжено до 31.12.2008 р. Сума позики складає 917 639,72 грн.
Станом на 01.01.2008 р. по рахунку 377/1, де обліковуються суми фінансової допомоги, рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 917 639,72 грн.
Крім цього, між видавництвом в особі головного бухгалтера Вакуленко Л.В. (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір №1 від 11.01.2008 р. про надання безвідсоткової позики видавництву в сумі 100 000 грн. Строк дії договору до 31.12.2008 р.
За 2008 рік було отримано кошти фінансової допомоги на суму 48 545 грн., впродовж 2008 року повернуто фінансову допомогу в сумі 915 670 грн. Сума зобов'язань по поверненню позики складає 50 514,72 грн.
Крім цього, між видавництвом в особі головного бухгалтера Вакуленко Л.В. (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір №1 від 12.01.2009 р. про надання безвідсоткової позики видавництву в сумі 50 000 грн. Строк дії договору до 31.12.2010 р.
Впродовж 2009 року видавництвом було отримано фінансової допомоги на суму 23 639,12 грн., повернуто в 2009 році - 73 950 грн. Станом на 31.12.2009 р. сума зобов'язань позичальника по поверненню позики кредитору ОСОБА_1 складає 203,84 грн. (а.с. 49-50).
Підтверджень існування боргових зобов'язань за договорами, яким відповідають наданим позивачем квитанціям до прибуткових касових ордерів, вказаний акт не містить.
Останній був підписаний ОСОБА_1, як директором ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», який в своїх письмових запереченнях до акту комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» від 26.02.2010 р. не висловив свою незгоду з приводу відсутності зобов'язань позичальника по поверненню йому позичених підприємству коштів (а.с.173 - 175).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відмова суду у призначенні експертизи з метою перевірки господарської діяльності відповідача в період, коли позивач надавав фінансову допомогу, з огляду на підстави та предмет позову, не призвела до ухвалення помилкового рішення.
Разом з тим, з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання на пропуск строку позовної давності, оскільки було встановлено безпідставність позовних вимог. Відмова в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності може мати місце лише за умови пред'явлення правомірних позовних вимог, але з пропуском таких строків.
В решті висновки суду є правильними і ґрунтуються на матеріалах справи, підстави для його зміни чи скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини вказаного рішення посилання суду про пропуск строку позовної давності.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Справа №22-ц/796/1908/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.